А ще згадується, як ходив я з бабою і дідом діставати "на халяву" цемент. Ми якраз... Господи, що ж я пишу? Мені тоді років п'ять було напевно. Яке там "ми"? Вони. Так, саме вони запланували тоді вим...
Настя фурією влетіла до кабінету головного редактора. Азалія навіть очима не встигла моргнути від несподіванки і зараз розгублено дивилася на стрімко зачинені двері за спецкором газети.
– Наст...
Швачкою піти по життю Каті так і не судилося. Бо не до того було. Ледь зіп’ялася на ноги в позбавленому ситості сільському житті, як вийшла заміж, потім пішли діти, а потім колгосп заглянув у вікно та...
Торішня Одеса не забудеться. Усе колись забудеться – все, до цурки, до гнотика, до клаптика, до краплинки, а торішня Одеса – ні. До того ж, Одеса не архітектурна, Одеса не історична, не колоритна, не ...
Мама іде на побачення. Сьогодні вона усміхається чи не вперше за багато- багато місяців. І мені від цього радісно. Хочеться заплескати в долоні, підстрибнути і злетіти понад світом, вигукуючи: «Див...
Не любила довгих вечорів із такими ж довгими ночами, бо почувалася самотньою й нікому непотрібною. Так, так, саме нікому непотрібною. Віра зітхнула й глянула у вікно. Вечір лишень одним пальчиком ступ...
Катя виглянула з-за припічка й закрокувала до швейної машинки. Той рідкісний момент, коли матері немає вдома, а Катя сама на всенький світ та й на хату, на все господарство сама – нарешті, може, здійс...
(Цей текст – то намагання розкрити окремі риси езотеричної сторони творчості ЯНОША РЕЙТІ;
філософська, психологічна, , символічна архітектоніка робіт митця).
Аромат свіжоскошеної трави приємно лоскотав ніздрі. Хлопці, ледь не наступивши на великого пухнастого кота, що розлігся на доріжці, винесли з хати стару канапу. Поставили її на городі, під липою.
Здравствуйте! Хочу предложить Вам свою услугу продвижения вашего ресурса ссылками. На сегодня есть профильный и статейный тарифы.
Если вас интересует, отпишите пожалуйста на электр. ящик: proxrum @ mail.ru (уберите пробелы). Если нет, то смотрите кино H...
Читаючи Ваші есе, шановний пене Андрію, ловлю себе на думці, що мистецтвознавство, у Вашому викладенні, це справжня прикраса для нашого сайту. В мене, від прочитаного, розширився кругозір щодо бачення мистецтва, як явища високої культури і його вплив на ф...
Знаю з власного досвіду, як це образливо для нового автора не дочекатись жодного відгуку свої на перші твори. Колись на ГАКу такого практично не було, кожен більш-менш адекватний твір діставав належну оцінку. Хоча, можливо, це чисто суб’єктивне враження: ...
Гарна проза, як для початківця. Відчувається нестримна експресія автра в дослідженні поведінки молодої людини, яка відчуває водночас і гіркоту насолоди свободою, і бажання зрозуміти для себе стихію вільного падіння. Бажаю успіхів. ...
Гарно змальовуєте свою героїню. Система соцзмагань ламала людину, бо з отими приписками одним і недописками іншим "вбивала" бажання чесно працювати. Пам'ятаю у районній газеті колонки таких результатів соцзмагань. Пам'ятаю розмови про те, як нечесно "вишк...
Спершу, читаючи, весь час ловив себе на думці, що маленький хлопчик не може подавати такі думки. Гарний текст віяв якимось неспівпадінням з реаліями думок маленької людини. Але останнє речення перевернуло все й твір заграв новими барвами без будь-чого зай...
Інколи душа болить поза розумом. І, щоби її втішити, треба просто навертати людину до розумного пояснення. Це навряд чи допомагає раптовому припиненню болю, але спокій приносить. Отакі от виверти людської психіки. Ви, Зоряно, дуже тонко пройшли по цій гра...
Михайле, спокусливий, бо ж хто із нас не ганьбився, приступаючи до справи, якою жив, якою марив?... В дитинстві ж усі відчуття, мов добре виправлена бритва - гострющі й болючі.
Вдався вам уривочок. От лише не сподобались мені в одному реченні"фанаберія...
Привабила мене твоя новела її милозвучністю, скажу інакше "миловидністю". Завше бо для мене багацько важить звуковий образ мови. Питання інше: чи пасує він до обраної теми? - трохи бере сумнів. Виджу, що тема тобі близька, тому дуже хотіла її оживити. Бод...
Як завжди сподобалося. Виник жаль, що бував в Одесі лише взимку по роботі, що не відчув того, про що ви пишете. Але ж як яскраво, неначе сам все це пережив. Виникла навіть навіженна думка, а чи не кинути все до біса і махнути в Одесу ловити мідій!!!
Моя Пенелопа,
Немов антилопа,
Гасає галопом
По цілій Європі.
Баньки – як в циклопа!
А перса, а ж… п-опа!
Я щойно второпав -
Люблю Пенелопу.
Шкода, що прохлопав,
Але автостопом
Махну в ту Європу -
Знайду Пенелопу.
Станцюєм хіп-хопа:
Вай-ва...
Цей вірш заснований на думці, як здається. Має бути 1 вірш = 1 думка, образно виражена.
Як у мене, здається, буває, спершу йдуть довгі попередні занурення в текст. 1. Легке покращення.
Жадав убити – дарував півцарства...
Хотів запити – тіло ...
Володієте питанням, що й казати. Цікавий вірш, буйна фантазія, красиве арго цієї працьовитої касти, герой якої постав героєм вашого віршованого тексту.
Дайош наступний :)
Використовуйте, будь ласка, прислівник "знову" у повній формі. Можна в іншому твор...
Приходжу - і виходжу. А буває, що затримуюсь, якщо бачу щось справді живе, а не мертве, нове, а не забуте старе. Ваші твори дихають саме новизною навіть якщо калейдоскоп їхніх поетичних діамантів виготовлявся на матеріалах, що були в ужитку (такий от "сек...
Статистика твору: 
слів - 1523; 
рецензій - 1.
