Їй ішов вісімдесят другий. Маленька згорблена стара, раз у раз ойкаючи, нахилялась за грушами. Он їх скільки вітром натрусило. Усі гарні, чистенькі «лимоночки». Збере та сусідці віддасть. У неї ж бо ї...
Як я і гадав, вона все ще спала. Я обережно поставив пакунки на кухню. З самого ранку нічого не їв. А харчуватись в кафе, пабах та ресторанах я не люблю. Там люди. Виняток, п’ятниця, вечір, паб і бага...
Яка нагода! Брати перезирнулися та зрозуміли одне одного без слів. Загалом-то бабуся заборонила їм користуватися човном, покарала так за якесь там чергове неробство-неслухнянство. Хлопці через те пока...
Чужа канва
Роман
(Продовження-4)
Дороги у Ходаках – це біда. І то легенько сказано. Скільки пам’ятаю, - іржава багнюка, болото, грузька драговина, баюр...
– Його забрали з собою «ніндзі», – побачивши мене злякано промовила Азалія на моє привітання. Її очі були на мокрому місці.
Інга раніше мене примчалася до редакції і вже проникла сутністю то...
– Оголошую вас чоловіком і дружиною, – слова ці з уст Алевтини Вікторівни Романюк злітали чи й не всоте за минулий квартал.
Працюючи керівником у службі реєстрації актів громадянського стану, в...
І не виходь із кімнати і не роби помилку.
Навіщо тобі Сонце, якщо запалив ти Шипку?
За дверима усе безглуздо, тим паче – вигуки щастя.
Зайди лише у вихо́док – і зразу ж і повертайся....
Шановний Максим! Ваш твір, безумовно, відповідає всім критеріям жанру оповідання. Ви уміло звертаєте увагу читача на пожиттеві дрібнички без яких би твір був би прісним. Скажу відверто: гарне оповідання, бо викликало в мене цілющі емоції золотого дитинств...
Вітаю, шановний Михайло.
Розбігся написати Вам розлогу рецензію про звіруватих чоловіків, згвалтованих жінок, безбатьченків. алкоголіків і барвисті вислови, та не написав. Є автори, що тримаються певного кола тем і персонажів; є інші. Я й сам такий - все...
Пане Михайле, Ви знову зачепили широку і актуальну тему. Цікаво, як у випадку з Вашою ГГ спрацює закон карми. У тексті мене трохи непокоїть те, що Алла має занадто дорослі судження. Зазвичай дівчата її віку думають серцем і радше підуть за коханим на край...
Дуже красиво, і трієчка (3). Завжди мене, як громом серед ясного неба, вражає ця потреба називати імена (писати в своїх текстах і читати в чужих). Усі ці повні, або скорочені українські, які ми зовсім інакше використовуємо у повсякденному житті. Виходить ...
Вправно і цікаво пишете, але (я про те, що впадає в очі) цитую:
- "Отримавши свободу, вони забажали волі, отримавши волю, вони захотіли рівності."
Доречним, нмд, був би сполучник "а". А "волю" можна було би замінити займенником "її". Кома після "А" у н...
Ну, що ж, теж треба... Але в останніх двох частинах темп прискорився, а глибина від цього трохи постраждала. Має бути швидко й глибоко, а не просто швидко)) ...
Тут, мені здається, ви встали на дещо слизьку доріжку, адже ризиковано писати про сприйняття подій з точки зору священника. Ще, може. трохи поспіхом написане. Але все одно мені дуже подобається - за таку чітко виокреслену ідею твору пів-царства можна від...
Який сенс тобі було так напиватись. Сенс. Може ще щось, не памятаю. Я зазвичай на такі речі не зважаю, але для інших читачів це важливо. Мені не до виловлювання бліх, бо ваш твір цілком захопив мене....
...тому куплю і книгу Ю.Кирика, і книгу О.Ірванця - яку ця панна роздерла як Тузик грілку ))))))
Правда, книгу "Аптекар" Ю.Винничука, критик хвалить не нахвалиться, бо класик, блін.
Енергетика вірша нагадує світлову, яка злітає квантами з неба, спадаючи до земного рівня і навіть нижче, до пекельної мантії, де залишається навічно. Як у серцях твоїх читачів.
Один з них.
А, ще. Осьдечки: архітектурно бездоганна побудова і міцний образ...
Потужна поезія, ой, яка потужна (!!!)
Відчуваю, що надиктована серцем і просякнута його бурхливим струмом.
Навіть сни - і ті у квадраті. Сни у снах - це наче перемножені між собою. І це теж як електричний параметр.
Якось спрощено про голову ("горда голова"). "З гордо піднятою головою" було би більш зрозуміло.
Іноді доводиться чути про нестачу читацької фантазії, це так. Може, й вона. І не лише у мене, як може з'ясуватися.
Стягнена форма дієслова "співає".
Дєслівн...
Нагадує поетичний марафон або гонитву за чимось учорашнім або ще поточним - бігом, швидше, щоби не забулося і занотувалося.
Можливо, після "може" незайвими будуть коми, бо інакше виходить дієслово.
Закінчення дещо несподіване.
Хотілося би кращого (біль...
Глибокий зміст з явними та прихованими підтекстами, з власними іменами як культурно-освітнього закладу, так і річки, так і держави і навіть частини або і всього континенту.
Вірш настільки важливої тематики, що римування, якби твір не був віршованим, було...
Статистика твору: 
слів - 8681; 
рецензій - 0.
