VIII. Уве. Lirico.
Повернувшись до Німеччини, Уве облаштувався у великому північному портовому Гамбурзі, що славиться своїми старовинними складськими приміщеннями, сотнями мостів і, звичайно, г...
Навіщо живе людина? Навіщо вона творить: будує, ліпить, малює, пише? Допоки живе людина?
Сьогодні Михайлу Нечитайлу виповнилося б тільки 59 років, а вже скоро й рік, як його з нами немає....
Рік розпочався авральним завершенням дипломної роботи. Потім захист, урочисте вручення дипломів. На початку березня всі роз’їхалися по домам на останні канікули, щоб з першого квітня почати тр...
В попередніх серіях
http://gak.com.ua/creatives/1/49400
http://gak.com.ua/creatives/1/49407
Сиділа і плакала, плакала і крутила каблучку. І плакала. Я не знаю, що робити, нічого н...
Святославу минув 30-й рік, бучного, гучного св’яткування не було, круглу дату відзначив в колі приятелів і колег. Вперше в житі промайнула думка: «Однолітки вже дітей до школи повели, а я ще й не одр...
Іоанна зручно лягла за свій персональний змінний комп’ютер найновішої моделі й наготувалася читати. Вона могла собі дозволити таку розкіш, адже добре заробляла як письменниця. Україна вважалася фавори...
на душі якось тихо а в листі шепочеться вітер
всі думки позникали зійшли до мудріших осель
тільки чокнутий час який треба кудись та подіти
хоч не хоч а нестримно кудись безперервно несе...
У Вас багато різноманітного життєвого матеріалу. Цим цей Ваш твір цікавий.
Передріздвяна атмосфера німецьких міст і сіл, дійсно, особливо. Красиво, таємниче і казково.
До речі, Санта Клаус - це не німецький персонаж. У них є Санкт Ніколаус, чи просто...
Тепер я зрозуміла, як привернути до себе увагу рецензентів. Треба видалити текст. Мабуть, я солідаризуюсь із пані NK, і ліквідую свої останні тексти. ...
Я помітив відсутність Михайла Нечитайла - ані публікацій, ані рецензій, та мені ніколи не спадало на думку, що його вже тут, із нами, зовсім немає. Гадав, він знайшов свого видавця, і ГАК став його минулим, про яке згадують, але куди не повертаються. Дай ...
Прикро все те, дуже прикро, що люди залишають цей світ у, так би мовити, самому розквіті.
Цікавим був Михайло чоловіком, дуже цікавим. Думаю, саме тут, на ГАКу він розкрив свій найсильніший талант - талант критика. У будь-якому конкурсі із написання рец...
У вас є Святослав, Вікентій, Вікторія, Вероніка, Меланія Андріївна, Горпина Василівна, "її чоловік Володимир, дід Святослава, і другий його дід – Амвросій".
Чого у вас немає - сюжету, історії, структури, думки.
Мертвонароджене.
Пардон....
Література це загалом в першу чергу про пам'ять, про те що пам'ятати варто і як пам'ятати, і десь в цій пам'яті пам'яти завжди буде Михайло Нечитайло...
Ця сумна звістка мене приголомшила, бо пана Михайла я знав з першої його публікації на сайті - це був справжній письменник і я з захопленням читав його чисті, теплі і гостросюжетні твори, вони ніби віддзеркалювали наше минуле і сьогодення. Він з великою п...
Дякую пане Володимире, що нагадали. Вічна пам'ять. Хоча я й трошки старший за пана Михайла, але вважав його своїм вчителем. Мені подобалась його творчість, вона зачіпала близькі мені теми, спонукала обговорити прочитане. Мені здається, що у нас були найб...
Спасибі, пане Володимире, що Ви це написали. Дивовижно, як в одній людині могло все це суміщатися: і голова колгоспу, а потім фермер, і директор Будинку культури, і автор багатьох прозових і поетичних творів. Я на ГАКу не так давно, і не так часто, але з...
До речі, перші частини мене не особливо зацікавили (не моя тема, не мої стиль, подача), але одразу було видно, що авторка писати вміє, і певними цікавими прийомами точно володіє. А ось цю останню наче инша людина писала, не те що навіть инша, просто вона ...
Конкретних зауважень подати не можу, тому що не бачу в вашому творі художнього тексту. Твір я прочитав, і він на свій копил гарний, але радше як біографічний нарис, замальовка, свідчення певної епохи. Для художнього твору в ньому не вистачає якогось стриж...
Можливо, варто переробити цей текст у п'єсу, тому що Ваші герої весь час розмовляють. Типу, так:
Кімната звичайної квартири у робітничому селищі. Дівчина награє на фортепіано, на дивані сидить її мати, слухає. У двері входить брат дівчини:
Брат: Гарно, ...
Друзі, до дедлайну - 2 тижні, 2 повноцінні тижні, впродовж яких ще можна встигнути на цей притомний конкурс видатних морехідних властивостей. Хоч би що там волали видавці по форумах і збіговиськах про брак коштів, паперу, фарби, читачів і щастя в особисто...
Рік розпочався авральним завершенням (=авралом?) дипломної роботи. Потім захист, урочисте вручення дипломів. На початку березня всі роз’їхалися по домам(-ах) на останні канікули, щоб(-и) з першого квітня почати трудову діяльність.
Я поїхав до батьків, у ...
Із циклу «Vier Jahreszeiten» (це наче перекладається "Чотири сезони", як-от у Вівальді, хай би він італієць, але задум у тому?)
Вірша біла, неримована, метрична.
Це в нас головним чином дактиль-2, так?
Кожна строфа кваліфікує "осінь":
(...це моє хронічне почуття, що я не доходжу до суттєвого в тексті, може бо в голову частіше їм, а не щось інше роблю. Єдине що це - спроба занотувати процес читання. Пробачте, наскільки змога. Мені дуже соромно.)
1. По діагоналі й по верхах наосліп. При...
Йдучи вперед вертається до заду
Листочком мрій чи з ясеня чи з бука
Замазують життєві краєвиди
Бруди життя бо всі вони смердячі
Ми своїм я пишемо завтра нині
Саме так все сприймається, бо в кожному з цих рядків щось таке, що височіє над усім иншим....
Ага, оригінал походить із Коена. Не знав цього. Дякую. Мушу подумати.
Не можу пригадати, звідки чув наступний музичний крок - чи це "Шрек", господибожемій?
Таки правда ніби.
Хто би сказав.
Нічосібє......
Статистика твору: 
слів - 3304; 
рецензій - 1.
