Білий цвіт вишні
землю мов снігом накрив…
Накрапує дощ.

***

Дим згаслих багать
городами стелиться…
Осінній вечір.

***

Чай у горнятку
не пригубленим вичах…
Північ пробило.
...

        Крізь напіврозплющені повіки Євдокія побачила Василя.  В накинутій на плечі куфайці сидів, схилившись над столом,  і щось ретельно виводив на газеті олівцем. На шибках холодною блакиттю гуляло сяйво повного місяця,  на столі блимав каганець.
– В...

коли навесні
ще дерева без листя
і цілісінький день
з хмар сочиться вода
я не знаю чому
це мабуть особисте
ув очах стоїть осінь
нехай молода
нехай ще ненароджена
згорбленим літом
працьовитим до ночі
почнеться ось-ось
он зав’яли в садку
цьогор...

живу
хмарами, хвилями, листям
посеред світил, орбіт, комет
пальцями, пакунками, сторінками
серед птахів, каміння, барв
сміюся, думаю, боюся
поміж дверей, екранів і трамваїв
вітаю, сплю, числюся
межи подій, дій, і та й
блукаю
між слів, звуків та ...

  Мабуть, обіцянки створені для того, щоб їх порушувати. Ну хто з нас не говорив: більше ніколи не буду… що завгодно – так багато їсти, палити, пити, запізнюватись, грубити, але, коли приходить ранок, обіцяне зникає, як зірки з неба, і знаходиться безліч ...

***
Вдивляйся в обличчя знайомі
на відстані ностальгії:
з тобою в одному біномі.
Вдивляйся до знаку дії.

І на чорно-білому фото
печалі немає, втоми…
Чим юність була? Відсотком
життя у вазі питомій.

Тепер не важливо, а хто з нас -
був номером...

Дрібні лимони в крижаній воді
виловлюю замерзлими руками,
збираю їх, духмяні і тугі,
обвита невиразними думками.
На дні долоні – зимного ковша –
округла твердь, просвітлена і стала,
дивує, як оті, чия душа
ухильна і мовчазно досконала.
Як відблиск...

Татуньо, П’єро і Спокусник –
райська мрія чи не кожної з Євиного поріддя
трійця, котрою, сердешні, тішать себе день і ніч
у невтомних пошуках жіночого щастя…

кожна вперто шукає доти, доки не скаже:
о, всі троє саме в оцьому моєму одному
тільки ві...

Якщо ви,
Не поважаєте рідної мови,
То хто ви?

Якщо ти,
Рідне кидаєш в болото,
То хто ти?
16.02.2020р.
...

дорога до обожнення коротка:
зрада…

не довгі роки духовних пошуків
не тернистий шлях беззастережної відданості
не митарства безгрішної любові
а цілковита й відверта
зрада…

зрада нещадна і болюча
власного дитинства
рідної матері
батькової ла...