«Підійшов
                                До крамниці дзеркал...»
                                                     (Ісікава Такубоку)

Цей світ – це крамниця дзеркал.
Кожне око вола від роботи втомленого,
Кожне кри...

На той час, коли Аля вийшла з декретної відпустки, в місті не знайшлося їй належної праці. Тож батьки звідкілясь викопали вакансію спеціаліста сільської ради в найближчому селі та й відрядили дочку до посади.
Їздила щодня за п’ять кілометрів до села мар...

Там, у гарячих степах, між ядучого диму,
Що над землею стеливсь із попалених трав,
Сіяв я душу свою, мов пшеницю озиму,
Щоб за морозом із неї мій колос зростав.

Сіяв я душу свою, та палали пожежі,
І вигоряло зерно, вигоряло до тла,
По спопелілій з...

Ми почали в ліфті. Зайшли в двері, вкриваючи одне одного поцілунками. Я навпомацки натиснув потрібну кнопку. Ліфт поїхав вверх. Її руки намагались розчепити мій ремінь. Своїми я тримав її за сідниці. Я кусав її за шию. Я чув її солодке дихання.

Комусь ...

Хочеш розсмішити бога - розкажи про свої плани...
В забігайлівці ніде було яблуку впасти. Ось чому біля рядів так мало людей - від спеки всі тут поховалися! Але задуха, що стояла в цій маленькій залі, була не ліпша, ніж застигле розпечене повітря вулиці...

В електричці-хитавиці,
Гнаній струмом-батогом
Їдуть нерви, мов на шпицях,
І серця - з добром і злом.

Клімаксо(логічні) бабці
Усім клеять капці.
Сиволисі мужички
Сплять і мріють про гачки.

У мОлоді з головИ
Стирчать проводИ,
Розвиваються м...

Борис Крамер

Місячне сяйво
(Уривок з роману)

Вона постукала у шибу тихенько, наче киця хвостом.
- Ти? – отетерів на порозі Артем.
Не встиг зачинити двері – місячне сяйво пружною хвилею турнуло її в квапливі обійми, підхопило і закрутило по хаті: ...

Я якось їду в маршрутці, куняю. Моя зупинка так далеко, надворі так спекотно, очі закриваються, але заснути не дають дивні звуки, які лунають у салоні, — то маршрутчик, радісно відблискуючи золотими зубами на сонці, вмикає і добавляє гучність свого шансон...

Борис Крамер

Чужа канва
Роман
(Продовження-7)
30
І знову готель-мотель, ті самі гості у ту саму хату. Хіба що з причепом – Леонідом Лозовим, сільським головою Великих Ходаків. У кайданках. Михайло Чорний кинув його на диванчик, як лантух з картопле...

Зловити б отак, зловити б це літо за хвіст,
Як ловлять за хвіст яскравих повітряних зміїв.
Та зменшився день – давно перехилена вісь,
Бо вдосталь нам час цього літа відміряв, відміряв.

Зловити б його, це літо, як ловлять комиш:
Повільно пливе під ...