Поліна сиділа на терасі затишної вілли в Будві та дивилась на Адріатичне море. Море завжди нагадувало їй ті часи, коли все почалось та все скінчилось. Коли вона, ще зовсім юна 16-ти річна дівчинка, переповнена мріями про щасливе майбутнє, вірила, що все м...

Лука і Тана завмерли, нейтралізуючи емоції.

Сома йшла з вірними нюхачами, Свічем і Гаснумом, готовими в будь-який момент виявити новоприбулих. На лямці, перекинутій через кістляву спину, теліпався перетворювач. Він завжди був на готові – аякже без ньог...

Страшно хлоп’яті, страшно.
Страшно і лячно йому ночувати під возом.
Бо батько спить міцно, поклавши руку під голову.
Бо глечик перекинувся
і молоко витекло на покіс.
Бо луг розмовляє цвіркунами і голосами.
Страшно хлоп’яті.
Віз, як сова, пугукає к...

Переклад пісні
Є.Лєтова «Евангелие»

недріманні вікна…
хто зігріє недріманні вікна?

пожалій безмовними словами
олов’яного свого Христа

загребущі пальці…
хто наситить загребущі пальці?

обійми голодними руками
не спасенного свого Христа

д...

Я шукаю тебе на сторінках життя
Не вдається мені в морі слів віднайти
Час сторінки мете ти пішов в майбуття
Вгасли твої вогні в’януть надій бузки

Я шукаю тебе в мріях своїх і снах
Не знаходжу чомусь ні рядків ні в рядках
Кажуть слово не вмре в...

  Одеса. Рання весна намагалася зігріти невгамовне місто, та люди навіть не помічали того тепла, яке випромінювало сонце. Чи то зима була дуже холодною, чи то заклопотанні життям люди, просто не мали часу, щоб помітити щось приємне. А навколо ж щебечуть п...

Покинули синів, батьків...
Хтось з них село, хтось місто...
Йшли проти СВОЇХ ворогів,
Проти СВОЇХ фашистів.

Вони живі, хоч їх нема
Тут на землі з живими.
Вони ГЕРОЇ! Їх душа -
Душею України.

Їхні душі, там  з висоти
Дивляться віри зором.
Ч...

....

Цвинтар не боїться часу. Старе кладовище, за батьковим городом, давно поросло диким густим деревом, що біля землі ніколи не буває сонця, та й хреста нема, ні могилки - все зарівняли роки, а може, й століття. Та з тими, що там лежать, час уже нічого не вді...

***
В Берліні сніг: повільний, невагомий.
Мереживо дерев на тлі пастельнім.
Недільний ранок. Вулиці пустельні.
Лише трамвай працює, і вагони,

що мають колір сонця золотого,
пливуть, як заворожені. І мимо.
Вже й не цікаво, що там далі з ними,
бо ...