У мами донечка питає:
- А що таке синець, скажи- но?
- Невже такого ти не знаєш?
Таке просте, мені аж дивно.

- На що воно, дитино, схоже?
Одна лиш думка у Марічки:
Синець - це пташка бути може.
То, певно, чоловік синички.
                    ...

Запізнивсь до праці трішки :
Мусів йти із дому пішки.
Жду, чекаю я маршрутки,
Гривня лиш в кишені куртки.
Тільки гривня, я у шоці!
Були ж гроші! Точно, хлопці!
Пам'ять, знаю, ще в порядку.
Мав я точно п'ятдесятку.
Було б дивно, кажуть, Йванку.
Со...

Яка незрима лінія печалі…
Коли від гавані відходять кораблі,
душа  тремтить, як бабка на стеблі,
чи як луна тих слів, що  не звучали.

У неповерненні немає теплоти.
Вітри вчорашні не надмуть вітрила.
Ти забуваєш, як тебе любили,
кого на пристані к...

хліб наш щоденний
чорною смертю
зерна
подай
Милосердний…

***

косять
жниварі
усе підряд
кладуть
в чорний сніп
могили…

***

чорний мірошник
в порох
мертве й живе
в свій час
перемеле…...

дивлюся я іноді в лиця
водіїв дорогих іномарок
і кожного разу я нехотя бачу
таке що собі уявити
я мав би того спозаранку
що вже десь і колись його бачив
як ідуть вони строєм і горді
як немає в них сумніву в серці
як багато їх в їхній когорті
як г...

Текст видалено автором твору...

Залишилось битись в Руінах
і кров витирати з чола.
І жити у мертвих краінах
де з плічь ще злетить голова...
Майбутнє чекає на тебе,
ще може чекає... та: Ні!
Ми втратили істинних себе.
О, Боже, ми ж є не одні!?

Валерій Цимбалюк, Ковель, 26 лютого...

Карпати. Улюблені Карпати.
Надсяння і Лемківщина.
Вони, неначе сестра з братом
Сумні, читають майбуття.
Колись хотіли повертати
в село, якого вже нема,
і як батьки, ставляти хату,
щоб знов вписати своє я…
В кожного рідна одна мати.
Рід...

в житті
як з віршем:
не важливо
про що ти
важливо лиш –
як…

***

не про що
а як
головне в розмові
про що б мова
не йшла...

***

не так важливо
чим
одне з одним
живеш:
важить тільки –
як…...

Оце безперестанне крапання зі стріх,
Це хлюпання у снігових калюжах,
Коли бурхливо і красиво тане сніг...
- Тобі також подобається?
- Дуже!

Таке стрімке, захопливе тепло
Вливається в природу і клітини
І хочеться, направду, стрімголов
В ці купи, ...