«Відкрийте, люди, я вітер, вітер
                       Одягнений в плаття з листочків сухих…»
                                                                  (Еміль Верхарн)

Хочеться взути теплі й важкі
Черевики безбатченка ...

хто відкине рідне
він батьків негідний  
ви це зрозумієте колись
що рядки розлиті
правдою промиті
вони дають світу нову мисль

тим яких не знаю
своє теж співаю
можливе що почують мій спів
вивчить мої ноти
й не будуть проти
мови яку прийняв в...

- Я друг?
- Так, ти друг!
- Найкращий?
- Найкращий!
- Чи міг би я стати коханим?
- Нізащо!
- Даремно ти так! Поясниш чому?
- Так склалося долею, іншим живу!
- Так він же тебе не кохає!
- Я знаю!
- Так він же тебе зневажає!
- Страждаю!
- Чому ж...

Мій ранок починається з міцної кави, цигарок та згадки про її очі
Її ж ранок, то драма, яка розпочинається посеред ночі
Поки я тішуся гарним світанком, вона вже зіграла п'ять ролей
Бо встигла побути повією, с..кою, відлюдницею, стервою та вдовою
Поки ...

З книжок, на яких сів порох,
Вдоволений лишень ворог.
Знай про це улюблений народе мій.
ЧИТАЙ Тарасові рими!
Якщо збагнеш – не загинеш.
Жити будеш, а також син і внук твій...
23.03.2019р....

Я не тікаю від надій.
Живу я тим, що буде.
Для своїх, завжди я є свій.
Як мене бачать люди?

Молюся тихо день у день.
Як змога є, то й вночі.
В небо несу сотні пісень.
А вони колють в очі.

Молюся мовою батьків.
Говіркою Надсяння.
Немає в ме...

Падає сніг…

Падає сніг немов тихеє диво,
А я легко йду собі в заметіль.
Берізки без листя стоять так звабливо…
…Зникає тривога, і радість, і біль…

І знову я тихий, і знову я любий,
Осердя спокою тримає мене…
Хоч світ цей злоччиний, безжальний і...

Увімкни темряву дотиком поламаних крил,
І мою пристрасть розфарбуй у чорний колір.
Щоб моя совість замовкла, бо не матиму сил
Без гріха тихо одягнути душу голу.
Увімкни тишу без музики, що з пекла кричить,
По моїх нервах догравай, немов по струнах,...

Линуть душі до священних берегів...
Після спраглого земного перестою
по лискучому, із відблисками, морю
плинуть хмари вутконосих кораблів.
Все співає – і вітрила, і корма,
заясніли очі, вдячністю умиті,
і двомірного життя минулі миті
розчиняються, ...

Лишився один, в безмежній пустелі скорботи
Лютує ненависть, та я її міцно тримаю
На вигляд — людина, в середині мене істота
Яка, моє серце, на дрібні шматки розриває

Ні краплини дощу, лише піт зволожує тіло
Ні кроку вперед, чекаю, мов вітру, біду
...