Учора сніжку я зліпив,
Приніс її до хати.
Гадав, пограюсь, як з котом,
Дозволю в ліжку спати.
Я подушку їй намостив,
Накрив. Та вранці сніжка
Втекла кудись, а перед тим
Напісяла у ліжко.
Гарцює кінь.
Річково плаче Тиса.
Гамую біль…
Так наче ненавмисне
У коси заплітаю струни трав.
Ти робиш вигляд, ніби і не знав
Долини,
Ночі,
Зорі,
Смуток гір…
О, вітре любий,
Нащо ти кумир?!
За віщо вкрав мене
В земного смутку?
Казав на мить…...
Ти завiтав до мене в сон,
ти прочинив тихенько дверi -
i скрипнув дощ, неначе зонт
розкрився. Iз дахiв на стелю,
зi стелi в лiжко полила
журба i радiсть... З мого очу
втекла жура супроти ночi
i сон знадвору стерегла....
Поїзд несе надію
Поїзд відносить вдаль-
Я сюди вже не вернуся
Я забираю жаль.
Поїзд несе розлуку
Я шепочу "Прощавай"
Даш на прощання руку
Скажеш "Люблю..вертай!"
Поїзд летить і мчиться
Тихо співа,мов птах
Ти мене не відпускаєш-І я літаю в снах.
...
Показом слайдів за вікнами –
чорно-білих світлин
Починається Харків:
Хвилинка, Нова Баварія…
Потяг завжди запізнюється
рівно на десять хвилин,
І в цьому йом...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design