Прийшла  в наши рідни гори.
Од каль, лем Бог знає сесе.
Іде і чудеса творит
З вшиткого, што з собом  несе.

Хоц приходит ту што рока
Золота осін – княгиня...
Сідат в лісі, над потоком,
В маєстаті, мов богиня.

Під сад, який садив тато
Клад...

І десь виникають з туману країни…
і віти дерев шумлять у імлі…
Не видно, не чутно минулої днини
і ці силуети на темному тлі.
Дорога примарна і мовби казкова
іду та пірнаю у дійсність мов в сон,
і кожна хвилина незвична є й нова
у ній прокидаюсь й с...

Патіо,
прикрашене ліхтариками,
апельсиновими деревами
безтурботними гостями
рибного ресторанчику,
губиться серед барселонських будинків

Твоя рішучість теж губиться
серед барселонських будинків
Мед розтікається
знову по сотах,
немов пасі...

В душі і серці несли зерно любові
До всього що рідне що наше  своє
Його засіяли предки своєю кров’ю
А кров ця нині акордом песимізму б’є ...

Роки минають душею ходить совість
Зупиниться і питає а як там у вас є
Багато з нас замовкне або в чужі...

Останній лист і дим - на виднокрузі.
Останній віз. І на припоні - кінь.
Завдати міх на плечі автор мусить.
Читатимуть усі, кому не лінь.

Чекатимуть усі, хто зацікавлений,
Кого ж прийме омріяний Олімп.
І ярмарок світитиметься балами,
І десь на кух...

Процедуру стоїчно відбуду,
Як потраплю в медичний покій.
Я лежатиму лялькою вуду
У трусах на кушетці хиткій.

Де голками набитий щоразу,
Півгодини своїх відлежу,
Уподоблюючись дикобразу,
Їжаку чи якомусь йоржу.

Полюблю безкоштовні уколи,
Лікув...

не лахміття не обнова
не данина моді ні
не обгортка кольорова
у кишені десь на дні
не бенкетні сіль із перцем
не приманка для гроша
мова – кров і пам’ять роду
звідки живиться душа...

Все забито возами,
Хай би віз той скис.
Гак хитає прозою,
Аж ноутбук завис.

Не забава - ярмарок!
Кожен тут - борець.
Куліша не зваримо,
Хай би йому грець.

З вечора до ранечку,
Промінь лиш сяйне -
Судді всі - на ґаночку,
Качка най копне.

...

  
Евробус,  ніби  кіт  на  лежанці,
Муркотів  на  зупинці,  і  я  
Видивлявся  в  вікно,  як  йшли  бранці
Вздовж  дороги  туди,  де  війна.

А  опісля,  в  вечірніх  новинах
Віщували стандартно з АТО:
«На  сьогодні  немає  загиблих…» –
Тобто ...

Нікому  не  вірю,  ні-ко-му!
Брехнею  сповите  усе,
Надія  давно  вже  у  комі.
Хто  зрадив  Майдан  і  мене?

Цинічність,  інтриг  павутиння    
Й  безкарність  зайшли  за  межу.
Яке  ж  треба  мати  уміння
Ганьбити  державу мою!

І  страшно  в...