воскресіння
мертвого Творця у тварі –
сотворіння акт…

***

на кожну мить свій Спас
свій хрест і воскресіння –
одна лиш смерть…

***

як душу й тіло за других віддав –
воскреснеш з мертвих смертю…

P.S.

Творець живий у тварі
як тварі ос...

Собі



Хоча ці сни і прийдуть тихо
і так поглянуть в душу днів... -
І малось щастя й малось лихо
в яких, ти пробудитись зміг.

В яких ти став на мить собою;
забувши хворого себе!
І рушив стежкою о тою,
що так в тобі з давна іде.

Що так з д...

з долоні сонця
на всі боки
проміння пальці
розійшлись…

***

влилися пальці у долоню
неначе ріки в океан…

***

стеблом куща долоні
гне вітер волі
пальців шалину…

***

з долоні лона
в лон долоні
переплелися пальці в хрест…

P.S.

...

Життя лиш сновиддя на білому снігу...
де чорні дерева так мріють в імлі...
де досить тих мандрів і п'янкого бігу
на цій ось, Волинській, й незнаній Землі.

Де досить тих сліз на розритих могилах!
і на Руїнах згвалтованих Міст.
У власних шаленствах ...

Народжується вітер в тіні старезного дуба;
прохолода жовтня синить тіні кущів.
Біль помирання лісів у їх листі.
Соло флейт очерету пробуджує душу... -


Валерій Цимбалюк, м. Ковель, 12 січня 2025 року...

Вростаю у Землю ногами;
й торкаюсь душі всіх дубів.
Проходжу крізь власні всі рами
і стіни лісів і садів.

А десь так петляє дорога
і в липні п'янить і димить...
І серце так мучить знемога
і в оці таємно рябить...

І тихо довкола і мудро,
бо йд...

Закритi ворота до Бога
i кроки легкi по золi...
В тобi жеврiє дорога
i тихе прийдешнє в iмлi...
Тумани i мряки й будiвлi...
й покинутые листья трави...
Поети св'ятi i безслiвнi,
коли з власним свiтом на Ви.


Валерiй Цимбалюк, м. Ковель, 12 сiчн...

В бутіку крутім вродлива
Ходить дама довго.
- Щось хотіла б особливе.
Не знайду нічого.
Я бувала за кордоном.
Там взуття прекрасне.
Що у вас із дорогого,
Щоб і модне, й класне?
Маю сумочку. До неї
Щось би прикупила.
Крокодилове взуття десь
Я б ...

хто встидає когось Богом
той зробив із Господа слугу…

***

звеш себе слугою Бога –
зрадив Сина Божого в собі…

***

умовою служіння Богу
є лиш Його у світі смерть…

P.S.

хотів попасти пальцем в Бога
попав же пальцем в пустоту…...

      «Schwarz,
        Wie die Erinnerungwunde…»
                                           (Paul Celan)*

Розмови втопились в старому озері,
Що поросло ряскою та лататтям:
Розмови занурились в темінь води:
Ними ласують вусаті риби –
Мовчазні, н...