Жило собі якось на світі Серце. Жило собі й горя не знало. Бідним допомагало, холодних обігрівало, голодним їсти подавало. Та якось одного разу постукало в його двері гарне, чудове та ніжне Почуття. Серце впустило його у свій дім. Почуття враз заполонило ...

На нічному небі бісером розсипалися липневі зірки. Свіжий вітерець ворушив крони дерев, піднімаючи брижі хвиль у темних річкових водах. Повна вода, відбиваючи місячне сяйво, виблискувала сріблом. Чувся монотонний скрип млинового колеса і дзюрчання річково...

Жила собі на світі маленька дівчинка на ім'я Оленка. На обличчя вона була дуже гарною. Але наскільки гарною була її зовнішність, рівно настільки був поганим характер, - вона була страх яка вередлива. Її батьки добре зазнали з нею лиха, але нічого вдіяти з...

                                               Казка.
                                                       Записана від уроджениці села Голубівка,
                                                       Новомосковського району, Дніпропетровської       ...

Розділ 1.  знайомство із Яскравиком

Коли пензлик Яскравик  прокинувся, то здивовано глянув навкруги, усміхнувся (мовляв, гарно ж як!) і вирішив негайно прийматись до справи. До якої саме, він поки що не знав, але бажання щось робити, створювати, було д...

Пригоди дубового листочка

Народження.
У повітрі запахло весною. Старий і кремезний Дуб, що стояв на галявині густого лісу, раптом стрепенувся, потягнувся після довгої холодної зими і ... прокинувся. А на молодій гілочці, що виросла тільки минулої весн...

Казка про принцесу, яка заблукала
Якщо від міста, в якому Ти живеш йти вісім місяців на схід, а потім ще чотири місяці на південь, потім перепливти величезне озеро і ще два місяці пройти вздовж берега широкої річки, то можна дойти до величезного замку.
...

КАЗКА ПРО ФУТБОЛЬНИЙ М’ЯЧ
Футбол. Лише про нього можна складати казки й писати книги. Але цього разу мова піде не так про саму гру, й зовсім не про футболістів. Сьогоднішня казка – про футбольний м’яч, який ще ніколи не катався по газонній траві футбольн...

Біля нашого будинку, -
Розповів Марко Оленці -
Оселився зовсім дикий,
Та ще трішечки маленький

вогнедишний і зелений,
тільки дуже вже самотній,
їсть із рук лише у мене,
майже родич бегемоту...

Хто ж там мешкає? - питає
в свого братика Олен...

Астронавти повертаються із подорожі.

- Ну ось ми і вдома, – промовив Вітя. – Можемо виходити.
  «Зоряний» стояв на тому  самому місці, де і годину тому, і навіть можна було припустити, що він взагалі нікуди не літав, але для справжнього мрійника  вс...