Розділ І Танці з блискавкою.
Розпечене липневе небо жадібно висмоктувало з землі залишки вологи. Смугастий, як грецький прапор, автобус ліз вгору, стогнучи та підстрибуючи на вибоїнах. Колеса, наче в багнюці,  застрягали  в розплавленому пекельно гарячим...

Увечері Крістіна зустріла мене смачною вечерею і приємним розслабляючим масажем. Після чого повернулася до своїх документів. Щоб їй не заважати, я вийшов на свіже повітря.
Походив подвір’ям. Мені швидко набридло відмивати плитку від тієї незрозумілої фар...

Сон прийшов якось одразу. Щойно я заплющив очі, тілом розійшовся млосний спокій. Я бачив ґанок нашого будинку. Давно не метений, запорошений прілим листям. На ньому стояла дівчинка шести-семи років. У зім’ятій льняній сукні, із очима незвичного бірюзового...

Дихати ставало все важче. Невідома темна пляма за обрієм пульсувала, видаючи дивні звуки, схожі на стогін важко хворої людини; втягувала в себе бляклі кольори вечірнього  міста. Обличчя жінки в темній хустці повільно вицвітало, набуваючи брудного сірого в...

- Жанна! – кричала Ліля.
Я поворухнувся. Живий. Навіть не знаю, радіти мені чи…

Хотів піднятись, але нога не згиналась в коліні. Заніміла. Сподіваюсь, що заніміла.
- Макс! – Ліля схопила мене за плечі і потягла вниз. – Не підіймайся, а то надихаєшся ...

Я не знаю, чому мені згадалася ця розмова. Майже шість років тому ми сиділи в одному з будиночків в Одесі. Я любив Одесу.

Колись любив.

Одеський колорит мене бісив спочатку, але за два місяці я вже звик. Я любив колись гуляти нічною Одесою. Головн...

Раніше описаний холод наздогнав мене, як тільки я вийшов з квартири. Ліля! Раніше я відчував це при безпосередньому дотику. Тепер я чув це на відстані кількох кілометрів. Я не міг помилятись. Не міг, як би я цього не хотів. Ніколи ще не помилявся. Дістав ...

У кімнаті зимно. Здавалося, холод пробирався до приміщення крізь кожну шпарину, протяг гойдав фіранки, перегортав сторінки мого щоденника. Стежив. Контролював. За вікном мигтять відблиски далеких блискавок. Разом з електронним годинником рахую хвилини до ...

Наталя не поспішала відкривати двері. Я чув сміх з її квартири. Наталя запросила гостей? Мало того, вони п’ють чай? Не роблять ляльок вуду, жертвоприношень чи пристрітів? Дивно.

Вона відчинила двері з усмішкою на лиці. При виді мене усмішка зів’яла. Во...

На стовпі висіла об’ява. Я презирливо скривився. Ледь переборов у собі бажання здерти її к бісу. Звучала вона десь так:

Цілителька, бла-бла-бла, зніме прокляття, порчу, привороти, і ще багато іншої просто неіснуючої хуйні. А також налагодить сімейне ща...