Розділ II

1

Сеанс в кінотеатрі пройшов швидко, але незабутньо. Софія, Ольга і Настя із величезним задоволенням, надмірною цікавістю спостерігали, що відбувається на екрані, зовсім забувши про реальний час.
Дівчата вийшли з приміщення кінотеатру, о...

Розділ 1

1

Софія не мала жодної гадки, що в цей день, 16-того квітня 2009-го року щось повинно статися. Статися таке, що кардинально змінить її майбутнє та повністю перекреслить усе минуле, наче його ніколи не було. А навіть, якби вона і знала, що с...

Люди тут не задирали носа поперед одним:  все що не продавалось було комусь потрібне й мало свою ціну, як і кожен хто продавав. Поважно, неспішно й впевнено торгували на Мотузці.
В останньому ряді майже біля дороги  стояла  відьма Катерина. Щоправда мал...

Гадають дівчата
Вночі на Андрія
Чи буде багата,
Чи збудеться мрія.
Чи скоро до хати
Одної з сторін,
Сватів виглядати,
А милий, хто він?

Мені девятнадцять
Ще в думці навчання,
Але в любу пору
Всі хочуть кохання.
Всім хочеться знати
Мінливос...

Я скучаю за тобою.
Після тієї аварії – дурної, безглуздої випадковості – я втратив тебе. Чому? Чому так боляче? Чому я не можу тебе більше торкнутися? Чому я не можу тобі більше сказати ніжних слів, а ти, посміхнувшись, не поплещеш мене по плечу, як роби...

Стою на мості в небі над хмарами,
политим сонцем, світлом золотим,
він зовсім не зачіплений вітрами,
здається місце тут підвласне лиш Святим.
Спокійно, тихо, гарно навкруги,
хмаринки ці неначе збите пір’я,
ніхто не знає тут ні зради, ні туги,
все п...

...і потім дрібку полину,
щоб дим до обрію полинув...
Ти ще мене не пом"янув,
А вже спокутував провину.
Ти ще хотів сюди прийти,
Та вже не пам"ятав дороги.
Тобі вклонялися чорти
І відьми цілували ноги.
Ти був такий, як Новий Рік -
Врочистий і бе...

важко бути відьмою
особливо у повню
діти негодовані
чоловік не люблений
танцюєш канкан із місяцем
у вогні гартована

важко бути відьмою
віддаватись щоночі привидам
ні заклинаннями давніми
ані зіллям на семи водах настояному
з пам"яті їх не витр...

Загублена між скелями,
Розтерзана вітрами,
Уквітчана черемхою
Й зеленим споришем.
Ступала диво постать
З очима цвіту ладана.
До озера гірського,
А може й водоспаду...
Щось спраглими вустами
Шептала небесам.
Спіткалася і падала,
Гадюкою звивалас...

Я піднімаюсь вгору, сил немає,
а до вершини пару кроків лиш,
та впевненість, що я дійду тримає,
хоч просять знизу:
                                  – Не іди, облиш.
Ми за тобою вже іти не можем,
вже край прийшов для тіла і душі.
Нас п’ятеро, але с...