Робочий день Володимира добігав кінця. Сутеніло, і чоловік потягнувся на кріслі, випростуючи руки і хрускаючи пальцями. «Идти за пивом или ну его нахрен?», — промайнуло в голові. Володимир глянув у вікно, на сутінки, що наближалась, і смачно позіхнув.
Ві...

Я йшла вздовж заміського шосе і ніяк не могла згадати, якого біса я тут роблю, коли на дворі тільки вранішні сутінки? У легкій сукні і з ноутбуком за плечима. Ні, чому зі мною був ПК я ще могла зрозуміти – ним я заробляю на життя. Пам’ятала, що вчора, як ...

Текст видалено автором твору...

Дощ барабанив по лобовому склу. Краплі зливалися докупи, і стрімкими змійками стікали вниз, творячи за кожним помахом автомобільних двірників нові химерні візерунки. Вечірні сутінки швидко приймали колір темних дощових хмар, що низько летіли над землею, в...

– Як я сьогодні вдало заляг!.. Лежу, витягнувся на всю свою немаленьку довжину і аж муркочу від задоволення. Прямо скажу, рідко мені так вдається. Спина останім часом як сказилася – і так болить, і сяк прострілює, просто сил немає. Потягнув, певно, коли м...

Ніч солодкою чорною патокою залила маленьке містечко Гусятин. Вуличні ліхтарі на центральній вулиці противилися її навалі, відганяли темні пасма мороку геть, в не такі освітлені бічні вулиці, і ще далі, вниз, до прохолодної вогкої низини, де з тихеньким х...

За темним вікном падав сніг. Він ішов тихо, немов нишпорка, і накривав собою землю, в яку вмерзли згадки про рік, що минув. Згадки у вигляді чорного листя, гострих камінців, яскравих обгорток та блискучих пляшок. Вмерзлі в багно спогади про літо, спів пта...

Сьогодні знову субота... Іноді в такий день все проходить тихо і спокійно, а іноді - дуже бурхливо...

Буває і таке, що навмисне не придумаєш... Ось як у третю суботу січня... В пам'яті відклалося все дуже яскраво...

Прокинувся я тоді від почуття гол...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...