Традиція шкільних театральних гуртків з водевілями та капусниками в хрущовські часи перейшла в клуб веселих та кмітливих. І хоча вже правив Брежнєв, на телебаченні гру заборонили, в нашій школі вона ще трималася. В ній із задоволенням брали участь всі вчи...

Коли Василь повернувся з армії, йому лишалося ще довгих шість років чекати дружину з тюрми.
Донечка їхня на той час померла від кору, не вгледіла бабця, тож прийшов служивий до своєї оселі та й зажурився тоскно.
– Що робити? – питався в матері.
– Жени...

Мовчать...
Всі мовчать...
Дивляться: хто у вікно, хто на підлогу, хто в книжку - будь-куди, тільки не на мене…
Бо краще роздивлятися на стелі муху - якої там немає, - і усміхатися їй, ніж споглядати як я...
Все бачу!..
Багато розуму не треба, щоб з...

То було провидіння.
Провидіння – це ж не завжди знаки в небі між хмар чи знамення хресне. Провидіння іноді приходить і з біди.
Того року розкуркулювали господарів – багато. На Липках, кутку їхнього села, виселили з домівок дві родини. Виселили далеко –...

А.К.

Ніхто  за всі двадцять сім років не звертався до неї поштиво – Юлю, Юлечко, Юлясю.  Тільки Юлька, наче вийшли з автобуса і жбурнули непотрібний квиток в запльований сірий смітник.  Змолоду її непутящу матір звали Любкою, батька-пиячка Льон...

Трапилося це давно, ще до тої страшної війни. Тоді в селі не було ні електрики, ні брехунця на стовпі біля сільради. Новини доходили з чуток або з газети, що виписував мій батько. Увечері того дня, коли до нас заходив поштар, біля батьківського двору ...

Йду на шурхіт. Долівка під ногами неприємно рипить. В будинку темно. Лише молодий місяць, якому під силу оживити тіні, малює на стінах білі плями. На деревах у садку зітхають сичи. Неприємний, моторошний звук…
Безшумно відчиняю двері братової кімнати. В...

Ілля Олександрович Мороз своїй суспільній місії завдячує, напевно, прізвищу. Років п'ятнадцять тому йому запропонували роль Діда Мороза на відкритті міської ялинки – відтоді й при параді щогрудня.
Спершу ледь упросили.
– Нащо воно мені, – опирався, – я ...

Мій дядько був вправним мисливцем та неперевершеним байкарем. Знав він їх напам’ять чи видумував на ходу, але на кожну тему в розмовах тут же знаходилася відповідна мисливська чи армійська байка.
Приїхав я якось погостювати до дядька. Акурат після то...

Картинка одинадцята, вона ж про непристойність моху.
Того дня добряче світило сонце, ясно було, що й сліпий бачив хмари на небі.
Але червоного «Бентлі» воліли не бачити навіть зрячі.
Плуганилася по пішохідному переходу мамця з  дитятком обіч та ще з од...