Сірість що присіла на вікні осені
Сповіщає світу що скоро зима
Сосни і смереки як з весни зелені
Сад віддав вже плоди а й листя нема

Соловій далеко на безлисту грушу
Сорока присіла і хвалить хвіст свій
Сів зайчик під тином у ліс іти мушу
Сала...

День  плаче сльозами весни
Вже кругом пух зимовий тане
З півдня летять до нас птахи
І все стає таке кохане

Сонце малює новий світ
Теплом говорить весни ранок
Вітер приязний шле привіт
З надіями ідучи в танок

То Бог дарує нам весну
Повірмо  що...

Зодягнені в пам’ять читають минуле
Писане роками через скритий біль
Відчитують драму і злизують сіль
Стають на коліна і стискають кулак

Виросли у вірі яка їх єднала
Не втратили мови звичаїв пісень
Бо в їхній уяві був Бог - Велетень
Якого наука...

Верхи Карпат, якими Ти ходив ще вчора,
Нині сумні. В Лемківщині пишеться зміст.
Пішов у вічність Ти Стефане, який в горах
Залишив те, що все життя у серці ніс.

Отці в церквах нині Тобі співають парастаси.
Кадильний дим і молитви до неба линуть...

Властиво людям завжди йти вперед,
Хоча, бува, минуле чинить  спротив.
Воно ж, як в царстві  духа прояв плоті,
Могуттям всім береться за старе.

І  буде виявлятися аж доти,
Допоки шлях прийдешній не завмре,
Й дідусь або бабуся забере
Його у спогади...

*
Погане літо кепські врожаї
Передчуття осінньої гризоти
Вода пішла на глибші горизонти
У русла вапнякові й крейдяні

Ми мріяли посуху побороти
Шукали сік землі на глибині
Життя сказало: Круто, але ні
(І ангели хранителі не проти)

Де був стру...

Ти алібі, знаряддя і мотив,
Сама зерно, сама для себе жорна,
Глибока тінь, поверхня ілюзорна,
Ніхто твоєї суті не вхопив.

Ти музика весела і мінорна,
Ти спокій і пробачення, і гнів,
Химерний нелінійний наратив
(Профанам зрозуміла тільки форма).
...

Дозвольте, друзі, і мені –
Свою копійку кину в кошик,
І зрозумійте, дуже прошу,
В моїх рядках слова сумні.

Життя історію порошить
Словами правди і брехні,
На жаль –  минулого вогні
До Гімну нас вести не можуть.

Тому він нині не звуч...

**...

Весна - то пропедевтика, Начала,
Пора тепла, завзяття і сум'ять.
Де сурми пубертації сурмлять!
Де пауза тріскуча і тривала ―

Секунд зо п’ять і вічностей зо п’ять.
«Хіба тобі підставу я давала?» ―
Вона така сьогодні досконала...
А ти?...