Стара, дерев’яна церквa в Улючі над Сяном двічі відзначала свій чудовий ювілей, а саме 500 років від її побудови на горі Дубник. Як подають джерела вона нині найстарша
з дере-в’яних церков у територіальних межах сучасної Польщі. Її побудовано в 15...

Нелегко було злочинцям в один день спалити чудовий і великий Улюч. Тільки на третій раз довершили свій ганебний задум. Коли почали палити, як розповідали мої батьки й родина, люди розбігалися хто куди. Тут наведу цитату з вірша НАШОГО Генія — Тараса Шевче...

Моє слово на думку, висловлену на фейсбуці,
щоб у Львові на місце пам’ятника Кульчицькому, поставити пам’ятних польському королю Собєському

Дорогі друзі. Хтось на фейсбуці написав, щоб поставити у Львові на постаменті, на якому стоїть Кульчиц...

Я ріс і з кожним роком  більше і більше цікавився історією нашого народу і нашої Батьківщини – України. Вже почав читати історичні книжки. Що правда, в більшості вони були писані польською мовою і польською комуністичною думкою, все таки коли я побач...

   Зв’язаних скоморохів сторожа по одному заносила в підкліть і мов мішки кидала на долівку.  Ненаш, котрого від удару кистенем безперестану нудило і світ крутився перед очима, по дорозі в Мену кілька разів то непритомнів, то на деякий час приходив у себе...

   ... Менський боярин Острята, все більше суплячись та темніючи лицем, слухав на своєму дворі, у закутку біля кузні, як його старший син Переяр допитував двох холопів, Бакуна й Горлача, що вранці прибігли в Мену зі звісткою про ватагу скоморохів, котра н...

Тато. Мої тато. Коли думаю про своє минуле, весь час налітають мене думки – слова висказані моїм татом з великою терпеливістю, з гідним пошани наголосом. Бувало, що наголос був накладений на цілі речення, не тільки слова. Це виглядало так. Коли тато х...

... Мало не три місяці протинялися вони після того по сіверських землях: від Сновська до Нежатина і від полянського Любеча до Борзни. Були в них і ситі дні, і голодні, одного лише клопоту не мали – де голову прихилити, бо в теплу пору завжди можна знайти ...

   За тиждень до осіннього Макошиного дня негода півтижня косими холодними дощами стьобала спустошені ниви, поривчастим вітром гнала з узлісся по розмоклій землі жовте кленове листя, аж доки воно, обважніле під зливою, не прилипало до землі; вона вселяла ...

Текст видалено автором твору...