Мріє осінь про зимові шати,
Зима бачить сни про весняний цвіт.
Нам дано від Бога так  багато:
І падіння, і, неймовірний зліт.

Гріх – чуже майно собі бажати ,
Світ для тебе весь, Всесвіт у тобі.
Нам дано від Бога так  багато,
Не зганьби себе,...

                 Віктор Ярославцев
          

   Дивовижні пригоди, які сталися з
козаком Охримом Голотою, коли він
їхав на хрестини до власного племінника.



















   Серед полів і долин Правобережної України розкину...

по багаточисленних проханнях (5ч.) ГАКівчан :) початок на сторінці http://gak.com.ua/creatives/1/21321

Фіра летіла по баюрах, несамовито тарахкаючи лісовою дорогою, минаючи калюжі і вибої.
- Хоч би гнідий не впав, - Іван стривожено поглядав на змилено...

Текст видалено автором твору...

                                                          Чумацьким шляхом, струшуючи сіль,
                                                          Поштові ластівки летять додому,
                                                          Листи весни н...

4
В кімнаті вже зібралось чоловік сім - вісім, що жваво обговорювали події, які сталися навколо війни Речі Посполитої та Гетьманщини - держави козаків. Всіх турбувала доля Львова, так як військові дії проходили безпосередньо коло цього міста. Львів нале...

У неділю, 7 лютого цього року, після закінчення Святої Літургії у Греко-католицькому храмі в Зеленій Горі парох нашої парохії отець мітрат Юліян Гойняк привітав достойного гостя нашої зеленогірської громади Пана Степана Семенка від усіх парафіян і прихожа...

3
        Майдан перед будинком колегії завжди був людним місцем. Від ранку до до пізнього вечора невгамовним потоком снували туди-сюди спудеї, викладачі та інший люд. Та чи міг Ян бачити кого-небудь, коли мчав, ледве не збивши з ніг пару-трійку торгівок...

2
Київ, березень

        Нинішня весна була для Яна, спудея Могелянського колегіуму, самою найтяжчою.
Навчаючись, він уже три роки перебував у Києві, після того як покинув львівську
єврейську школу, але чомусь саме зараз його охопила якась невідома ...

Він просто стояв на березі і дивився на море. Синє і безкрайнє, яке колись давно поманило його своєю неймовірною чарівністю і свободою, нині було багряним. На фоні такого ж вільного і неймовірно чарівного неба палали вогняні осередки. Вони породжували трі...