але "ваш спосіб мислення мені сподобався";

єдине - продають нас не тільки і не стільки Росії, як....
але це вже інша історія...

Пардон шо лізу.
"Я повернуСЬ ДЗВіНКим дощем на сухостої"
- "Я поверНУ дзвінким..."? При всій відмінності підходу - чому би ні? Немовби чародійка. Неначе відьма. Враз - і поверну.
Oh, my God...
О, блін - пробачте.... -

я поверну дзвінким дощ...

Текст видалено автором рецензії...

"Я не дивуюся. Це нормальна поведінка. Тут всі діють, як на окупованій території. Єдина мета – вкрасти і втекти. На цьому побудоване все. Тут ніхто не збирається жити, то й берегти або стримуватися немає сенсу. Руйнувати під фундамент, рубати під корінь, ...

Iнодi Ваша, Наталю, з"ява справдi э зрiвня свiжостi таких майже невагомих сутностей як крапелька, веселка, сонячний блимок...
Отож, поезiя ця написана з правдивим вiдчуттям себе.
I як, здаэться, у Роздобудько сказано: "Дощ проливаэться саме там, де на...

Спасибі за переклад, Галино! Ну як не всміхнутись зрання Вам у дяку за цей гарнюній віршик? :-)
З повагою,
Наталка...

Чудовий вірш, тільки ріже вухо оцей рядок: "Нащо ти кумир?!" Кумир - геть чуже для цього тексту слово... Дозвольте, пані Юліє, в якості пропозицій:
Смуток гір…
О, вітре любий,
Нащо я тобі?!

або ще так:
Смуток гір…
О, вітре любий,
Мовив ти: "По...

- пропозиція, Іванко, бо той зонт, на мою думку, не те...
Є збій ритму ось тут: Із дахів на стелю - але не знаю, чи варто виправляти, мені чомусь цей збій подобається, геть іраціонально, і пояснити не подужаю чому. :-) Ще кортить журу на печаль помінят...

якщо народжується Поезія. :-)
Як гарно: і оті зменшувальні слова, і гра знайомою з ддитинства казкою та образами мами, зміївни, не коханої, дукачика для перевізника душ, гусенятка, і ті останні рядки, що просто від них дихання стинається...
Дякую, Аню!...

А перші рядочки взагалі можна взяти за девіз! :-) Але без жартів - сильно! Не підробка під народність, а справжнє: і розпач, і якась відомська сила ліричної героїні, її гордість, її мука... Браво!
Дякую за чудовий вірш, пані Ярино!
З повагою,
Наталка...