В сади завітала осінь
Хоч у календарі літо
В дерев золоте волосся
Спас поклонився горіхом

Вечір до вікон заходить
Скоріше на дві години
І зимна роса холодить
Босі ніженьки дитини

Полями ходять лелеки
Щоб поїсти до дороги
Бо вирій десь там ...

Жінка біля вікна. А за вікном синьо.
Жінка не знає сну, жінка не лічить дні.
Жінка зриває зорі – білу тугу калину,
Місячно спить безмов’я  в серці на самім дні…

Жінка мовчить, не плаче. Жінка німа, як ніч.
Все, що її турбує, глибоко в ній закрите.
...

Шкідливі звички, мовби тінь,
Все ходять за тобою,
І так чекають на ту мить,
Щоб потягнуть з собою.
Наркотики і цигарки, спиртне —
Це просто страх,
Як ви подружитесь із ними —
Здоров’ю буде крах.

Дитя цигарку витягає
Бо хочеться дорослим ...

У просинь неба проситься пташа,
А у покоси вже складають літо,
І тихо осінню скимить душа,
У вирій їй не полетіти слідом

Спекотний серпень ще такий важкий,
Іще не гонить сірі хмари вітер,
Сторінками шепочуться книжки,
Між маковими розсипами літер...

мене чекає озеро -загуба
між берестин соснини і дубів
золотооке і зеленочубе
напів відьомське янгольське напів

давно чекає двісті літ чи триста
і сняться сняться водять мов мана
його світанки тихі та імлисті
в яких живе зачаєна луна

над ним...

Назвати її самотньою було б неправильно,
Бо ж у неї велика родина.
Третій рік за коханим вона у траурі,
Але він залишив їй двох доньок і сина.

Ще є сестри, брати, сусіди і колєжанки,
Ще з пенсійного дівчина є привітна,
Навіть мама його жива, давно...

Двоєдині у лоні
Поскінчались казки,
І не ті у долоні
З неба впали зірки,
Що про щастя говорять...
Залишилась сама.
Прийде осінь. І скоро.
А за нею зима,
Де впадати у відчай
Безнадійно... Облиш.
Сніг плекатиме вічність,
І залишиться лиш
Ненатхн...

Ще світанок босий чимчикує,
Коники в отаві сюркотливі,
Хмари ж - білі коні, сива збруя,
Вже чекають осінь й срібну зливу.

Цих серпневих днів метаморфози
Дошкуляють погляду і серцю
І складаються, реально, в прозу,
Закриваючи казкові дверці

Для ...

На фронті міць.
Та фронт міцніє тилом.
(а по тилах мерзота залягла)
-піди пройдись,
Та видери бадилля...
-та... Краще погламурю у "ай лав"...
-що скиглиш? Осінь?
Та була завжди.
Кохання просиш-
То до мене йди.
Чому з дурниці пучить,
Ще й пихат...

Умочила вербонька коси в став,
Бо, мовляв, Господь їй краси не дав,
Вся краса тополям, а їй – журба,
Бо вона простенька собі верба.

Вся краса тополям, вона ж проста,
Степ казав  - кудлата, та ще й товста,
Лиш ставок уявленням власним жив,
Він топ...