Небес холодних світлу вишиванку
Гаптує дощ на вікнах в нитку сиву.
І місто з нами грає у мовчанку,
Гадаючи на сутінь чи на зливу.

І варить небо знов солону юшку,
Краплиння перепише листя ноти.
І лляє суму чай гіркий без лишку.
Дощить ліниво, т...

П’яно грає піаніно
Нотами збиваючи,
Сльози що зриваються з повік
Й падають на клавіші
Музика все лине, лине, лине
А душа загине
Так, загине

Може й не єдина та душа
Що у сумі завмирає
Може є на світі ще одна
Що також страждає

І тоді  буде...

Ліхтарі летять у небо
Піснями, думками..
Закривають виднокрай  мерехтливими світлами,
Забирають всю журбу,
Що літами укривана,
Тими
грубими,
зухвалими,
Словами

Линуть ж бо вони-
Мертвими струмками

Заповітні мрії,
Пристрасні бажання ,
Ур...

06.06 мине 2 роки від кривавого злочину рашистів

Кровʼю землі стікає каховська ГЕС.
По груди в воді – на ціпку привʼязаний пес.
Вода прибуває… Тож крізь віконця горищ
люди моляться дронам.
За воду. За те, щоби кліщ,

“братської” крові н...

Ще день заручений з весною.
Обручка сонця щиро сяє нам.
Аж очі заплітає вишиною
Врочисто  світла неба таїна.

Барвіє синь. Ясна, як роси.
Блукали нею, мила, ми колись.
А сонце світлом стоголосить,
Тепла янтарний мед налляє вись.

31.05.2025
...

відправила його в останню путь
очі бачили як в землю закопали
а серцю байдуже: чекає, що ось-ось
провернеться враз ключ і «Що вечеряти?»
з порогу як завжди спитає…

та не провернеться у дверях ключ
і не скрипнуть під ходою половиці
не дзвякне посу...

Ми різні всі, та трохи, певно, схожі.
Як випадкові поруч перехожі.
Кому шляхи до ста, кому коротші.
Хто судить нас, рятує наші душі?
А світ лихий. І не жаліє час.

У чомусь ми слабкі, у чомусь дужі.
Радієм, плачем, йдем і тужим дуже.
Хоч щирі серц...

любов зігріває нас західним сонцем
ти шипочеш аріадно я твій мінотавр
вечір видається солодким мов джем
розсунь ноги люба ти голосувала

не за тих, і не з тим побралася
і варто було би злегка тебе покарати
однак мінотавр підійме тебе на роги
і ніж...

В медовий час троянд і лілій,
в блаженну долю літніх спек,
у місяць пристрасних ідилій,
як пара біла двох лелек
моя й твоя зустрілись долі.
Рука в руці пішли ходою,
черпнувши щастя повний глек.

Чи це було давно, кохана,
коли пізнали ми щедрот?
...

Завершення літа бринить у пожовклому вітті,
в світанках, в дощі, в мовчазній нерухомості плес,
у поглядах, в снах, у мрійливих думок розмаїтті
чи в перших щемливих акордах Sealed With A Kiss.

Завершення літа... Цей порух цілком невловимий.
Я знаю...