Осанна вам, рудоволосі
Прекрасні дивні, запальні
За золото, вплетене в коси
І ваші очі чарівні

Вам, музиканти і поети
Складали оди і пісні
І  жартівливії куплети
Й дитячі віршики смішні

Рудих не можна не впізнати
В них щось космічне, неземне
...

а на заході хмари з червоним
сутеніє сріблиться ріка
день сьогоднішній вигнаним клоном
із-під нутрощів знов утіка

із усіх-усіх чи не найкращий
чи хоча б не такий як усі
утікає в зіжмакані хащі
не в понівеченій ще красі

не впіймати і не пригвоз...

На золотистій верфі листопад
Гортає міражі сіро-туманні
І якось боязливо, чи невлад
Промінчиком осіннім лащить ранок.

А я, лінива до пробуджень восени,
В думках уже збираюсь на роботу
Та мимовільно додивляюсь літні сни...
І раптом забуваю їхній д...

Дідове діду, лелеці лелечине,
Хто зносить збіжжя на зиму в комору,
А хто по небу летить через море,
Дикі ліси та пустелю розпечену.

Хата в них глиняна, глеєм підбілена
Все, що у хаті, то дідові речі,
А що на хаті, то речі лелечі,
Так уже здавна ...

..пожухла бронза ще на вітах -
ледь-ледь шурхоче,
бо бавиться ще пустотливий вітер -
і падає під ноги тихо,
зблякла..

..і тільки запізніла чапля
над озером застиглим
черкне невиразним крилом,
ліниво пролетить -
листóпад..

І жоден буреві...

Як час іде - нас все менше й менше,
як час іде, як швидко мине -
знаємо..
а тому той час, що нам зостав -
твори, мій геніє..

Твори, допоки ми ще не виродилися
чи поки нас ще не вибила вража сила..

Ходи, як я, довкола і вдивляйся пильно -
твори...

Немає ні початку, ні кінця,
немає ні народження, ні смерті.
Ми — вічні душі вічного буття,
ми — істини слова відверті.

А правда наша — друг і пілігрим,
в ударі грому і ударі серця.
Є сотні правд, а ти лише один
у вечоровій передмові герцю.

Ми ...

Таланти прислужують его.
Забудеться будь-який принцип.
Тяжка, непозбувна бентега:
Нема ні принцес, ані принців.

Мистецтво вклонилось монеті.
Замками зачинена совість.
За правилом прийнятих етик
Дурниці хіба випадкові?

Натхнення втекло з-під ко...

Вбудований силою принцип,
І сховані сотні значень.
Нічого не чую, не бачу,
А ніби дивлюсь безупинно.

Спорожніли вулиці міста,
Так наче пройшли тут пожежі.
Чи треба цих послуг ведмежих,
Як завтра не буде що їсти?

Прийміть в подарунок локдаун –
...

Для чого щоками стікають солоні дощі?
Містами суцільне каміння - і те без душі.
Для чого розваги пусті до останніх годин?
І війни без бою, і з болем один на один.

Для чого рожеві сиропи з брехні та підстав?
Мотиви для звичних мелодій не з рідних ок...