довго думала чи публікувати це тут.
після дискусій на фб та роздумів,  все-таки вирішила,– не варто закривати очіі на те, що пишуть про сайт поза сайтом.

ось посилання, на фб:
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1646723142007093&id=100...

Крізь зарості терну і духмяну чайну розу він продерся до її маленької хатинки. Маленька оаза миру у зруйнованій війною місцині із темними пащами вибоїн у землі, із прихованими десь глибоко у земляних нетрях бомбами – ними так гордились країни, вони так до...

В раю гуляла пустотлива Єва,
Над яблуком замислився Адам…
Враз блиснуло і загриміло зліва...
Злякалась Єва й мовила: «Не дам...»

«Ах, так?!.» - Адам тоді їй люто -
«Піду я до Ліліт - і назавжди!..»
Адама Єва стиснула за руки
І в ноги кинулась: «З...

Вечоріло.Садкова роздягальна наповнювалась  голосами дітлахів, по яких батьки  приходили, щоб  забрати додому.
Заплаканий Данилко прошмигнув повз  кремезного чоловіка, що сперся на крайню шафку. Спритно вискочив на лавку, біля якої його очікував дідусь Ф...

дощ по коліно і сьоме поліно
носить під серцем земля України
хлопчика з іменем роду – Марко
серце товчеться в порожнім ковчезі
дзвонить склотарою голуб у черзі
вурдиться в ріках чуже молоко

згливілій гілці оливній нерада
знову пустилася берега ...

на третю весну виростаєш – дитячі штанці
ніяк не пасують до образу брата по зброї
бо тиснуть думки камуфляжні військового крою
бо серце усупереч тямі кричить і героїть
і коле провина мов свіже тату на руці

на третю весну прокидається в повінь ду...

–
у нас гатя́ть
як завжди
тут мала
танцюють кулі падають тіла
у кожнім сні – поля кривавих тіл
мала затям
війна тобі не тил

ну скільки можна чути це
бла-бла
що важко жити скрута без бабла
що третє зле четверте нелегке
що ціни ска...

  

    Мертві душі. Дике поєднання слів. Як це може бути? Душа-то безсмертна! Чому раптом відкидається це святе відання? Звідки вітер дме? Навіщо Гоголь допускає таку скверну?
Точно так само дивувалися царські цензори, які заборонили публікацію поеми....

Тихе, спокійне село, неподалік від провінційного міста. Здається, життя тут плине незмінно, як ряст в заплаві річки. Але інколи той тихий плин так закруне, так вихлюпне інформаційно, порве соц мережі, що столиця позаздрить. Про трагедію із гумором нібито ...

Текст видалено автором твору...