ХХХ1
- Ти їх намалюєш для мене? - Він наберає повідомлення.
- Звичайно. Тільки де і коли? - Чекав півгодини.
- Давай біля озера. Завтра. Ок? - Не чекала півгодини.
- В 13:00 ))
- ;)
Ранок. Кава. Цигарка. Чекаю на кухні.
[Все має бути таким банальн...
[ Мені подобається вголос говорити із собою. Ось так, спершись об стіну і підтягти поближче обігрівач. Ага. Відчуваю тепло. Хочу. Хочу зірвати решітку та випити штучний жар].
Сидить в позі йога. Дихає спокійно. Голодні тіні, породжені червоним світлом о...
цей листопад - мій добровільний аборт
я вишкребла тебе майже повністю й от
стою серед грудня - пуста... і несміло
листком прикриваю голу душу, не тіло
пробач -
не хотіла
зберись
забирайся
пробач...
Ти знову прийшла до мене. Нагулялася і прийшла, щоб ощасливити мене? Але знай, що моє кохання незаплямоване обов’язками, принципами чи будь-якими нудними потребами таке ж відчайдушне, як і раніше. О! Моя ненаглядна красуне, я такий щасливий. Мені, відтепе...
Солдат опритомнів не від страшенного болю, що роздирав його тіло, а від ласки божої. Кліпнувши очманілими очима, він вгледів перед самісіньким своїм носом чорний вологий собачий писок і червоний шершавий язик, що миролюбно лизькав ...
Паноптес не моргає.
Сто.
Не більше. Не менше.
Траум заходить.
Що ми бачимо?
Червоні прапори оголюють її.
Траум заходить. Що ми бачимо?
Дерев'яну тацю.
Траум заходить. Що ми бачимо?
Траум лягає.
Траум, навіщо ти вкрала золота Гретхен?
Сповзаєм...
Нарешті ніч проковтнула хатню метушню. Він лежав горілиць і слухав тишу. Ні-ні, не лише слухав, він її пив своїм тілом, кожною клітиною своєї змученої душі, бо лиш зараз, в рідній...
Міський ветеринар, Олексій Павлович Чуйний, ішов із ветлікарні через пустир додому і незчувся як потрапив у щільне коло собак які, вишкіривши зуби, вже були готові вчинити йому самосуд, та коли взрів, що потрапив у халепу, було вже пізно. Одне кинулося й...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 429; 
рецензій - 2.
