(Написане під натхненням і за мотивами
відомої пісні Тома Джобіма
про маленьку пташку.)

Маленька пташка питала у неба:

- Чому втекло моє щастя? Чому воно мене покинуло? Хто отруює мою надію? Ранить душу і вбиває серце? Розбиває навпіл усе моє житт...

Вона вмить оціпеніла за прилавком. Надокучлива мана оволоділа її свідомістю. У відчинених настіж дверях невеличкого бутіка, під назвою «Солодка крамничка», стояв він. Все, що було таким звичайним і буденним вмить зникло, немов розтануло у вранішній млі. Ї...

      Ти хочеш чаю з лимоном. Сам чай тебе не цікавить, ти волієш різати лимон, береш до рук ножа і я питаю чи вмієш. Кажеш –аякже,– і що зробиш усе найобережніше. За хвилину в тебе порізаний палець, ніж калатнув по блюдечку, поруч неушкоджений завмирає л...

Подивіться он туди!
             Усі льотні агенти глянули на вхідні двері. На брунатних лакованих дверях висіла чорно-біла копія паспортних даних. Служба авіаційної безпеки роздрукувала біометричний паспорт громадянина Іспанії. Звали його Карлос Морено ...

Місто, якому бракує сну
Колише-гойдає в долонях каштанів
Краплі дощу, світло останніх
Нічних ліхтарів...
Хто тебе одягнув
З ночі терпкої в ранкові тумани?
Чи досі чекаєш зрадливу весну?
Моє кольорове, земне,
Кохане...💚...

Несподівано прийшов, наче злива,
Змивши сумніви й жалі, бо щаслива
Мати поряд тільки тих, хто вартує
Ні про що в житті тепер не шкодую
Не боюся... бо усе, що минуще
Нами завше цінується дужче
Після зливи найсолодше повітря
Я вдихатиму твій запах, а...

Хто б міг колись подумати, що актор, який виконує комічні ролі, стане керівником моєї країни?
Хто б міг колись подумати, що Росія зробить війну в Україні, і забере собі гарний шматок території?
Хто б міг колись подумати, що рідні чи двоюрідні мені люди ...

Коли висихає молоко, ти починаєш відчувати повітря.
Ванна. (Уяви її сам. Я дозволяю. Сьогодні ти залізеш в мою уяву. Відчув?)
Спершу з'являються кисті. Хіромантія відносить їх до повітряних.
Довгі долоні.
Довгі пальці.
Обличчя. Залите золотом. Я ж в...

"Тактильна література - моє утопічне, дитяче бажання"
Жан Маккеві.
Я бачив його страждання. Він змушений заковувати дотики в слова. Проте, не хвилюйтеся, бо приречений взяти Жанове прокляття на себе.
Веде мене в безтравний степ.
Босі. Відстаю. Кличу....

Можливо ластівки на льоту лишають смужки запаху, або після дощу чимось пахне, чи просто в квартирі набридло. Виліз на стілець, став на задні лапи, передніми сперся на підвіконня й, висунувшись з балкона, уважно принюхується.  Мишко курить поруч. Курить і ...