З абрикосових снів пелюстками зсипається сніг,
так спонтанно, неждано, пробачте невчасну присутність,
бо сьогодні він - гість, не тотально жорсткий колоніст,
і мугикає потайки пісню весняну під ніс,
а рефрени сніжин у перерві виводить ледь чут...
Недбалостей надмірна тиша
Собою вкрила всі думки
Я вже не хочу лізти вище
Спускатися? Неперелівки...
Нехлюйство оповило душу
Десь там, у ньому, є стіна
Через яку я вже не пущу
Нікого. Бо тебе нема......
Вона прощалася і йшла сьогодні від мене. Поважно збирала свої речі, складаючи їх до валізи поволі та достойно. Це видавалося навіть тоскним, тому що на показ театрально показувалися всі шати, які колись принесла з собою, ніби натяк – ти ще пожаліє...
МНС не врятує
від твого
лицемірства
безкінечних повчань
і німого мовчання
серед дикого міста
де є
дощ без кордонів
зима без законів
любов без штрих-коду
не пройде фейс-контроль
не ввійде в твою моду
не доживе до завтра
то є марна трата
мої...
Колись прийде день і люди будуть щасливими. День, коли кожна людина на цій планеті, в кожній країні, місті, закутку буде щаслива. Цей день прийде обов’язково. Напевно кожен з нас хоч раз за своє життя відчував це. Але яким буде шлях до цього? На це легко ...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design