…ця ніч лабрадором відданим оперлася на плече
і скімлить, і скімлить про тебе – про тебе доволі жалібно:
скільки, скажи, залишилося кроків до безкінечності?
дотиків – скільки, знаєш ти? дотиків моїх жадібних…
…йти мені сяйвом Меркурі...
А вуста забуття і тремкі, і солоні, мов зрада.
Чи отрута, чи зілля спасенне – різниці нема -
я його поцілункам готова віддатися радо:
кіноплівка всихає, неначе лоза винограду,
і викурює кадри із пам’яті пряний дурман.
Холодний дім.
Мені тебе не вистачає.
І лайки-стрілки зупиняють вільний біг.
Мене до втрати призвичаять - за звичáєм -
гірке снодійне чи отрута молочаю.
Дірки загояться в полотнах голубих,
і, як духмяний коровай, заледве з печі,
нагору виско...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design