Вечеряли кажани чорності
Жовтий  князь жертвоприносив голого  ангела
Припнутого до власних ніг
Мили пяти збочених свідків непокірності
Час вироджувати біле-вічне
Речі-мертві, сонце…
Очі –це поцілунок вампіра
Крізь шибки самотності
Були ще тисячі...

чи тобі  чи мені не забракне в душі чорноти
це болото не тихе – всю ніч бенкетують чорти
а когут проспіває – хто виживе зможе піти
тільки жоден із нас не захоче нікуди втікати
догорівши-догравши а потім:  була не була…
та однаково врешті – туман упад...

Втікає жовтень – найманий убивця
старих ілюзій. Знов чомусь не спиться
і повня гостра, наче срібна спиця,
на себе ніч наниже, як петлю.
Простить за все мене, – малу готесу,
а перший сніг відправить чорну месу
над мертвим містом. Сповідь безадресну
...

Я учув крик. Я сидів поруч ріки, у тіні дерева, закутаного в трансі мовчання, мов у тенетах яких використовують літні риболовці на побережжях морських прибоїв серпневими ранками. Я був самітним. Ширяв пустелями  траурної тиші,  подібних поверхням очищен...

***

перегоріли жили
вичах крок
змаліли тіні по той бік екрану
там дівчинка із картами таро
деревам тайкома бинтує рани
там дівчинка із голосом дощів
викохує розгнуздані тотеми
підгледів –
спантеличено мовчи
усе що скажеш – буде не до теми
...

це усе планетарно і просто чуже
чи не просто чуже, але просто без бою
ти виліплюєш простір із глини уже:
ти вирішуєш простір узяти з собою.
ти складаєш у кошик вервечку ознак
тих, що небо малюють у помасі чайки
і пташиних польотів шукатимеш знак
у ...

колишеться плац і купе,
Хтось смачно в вагоні хропе,
Лиш я не засну моя крале,
Боюся би мешти не вкрали......

сови не те чим здаються і ти не та
в кошику з шерстю ворушиться тінь кота
клацають спиці – чарується темнота
киці
спиться не спиться кімнаті немає меж
цей корабель не плистиме як не назвеш
збийся розумнице сови мудріші все ж
сумнів
мнеться під пр...

Хрущ_ненормальний.
( на конкурс ім. Миколи Цибенка).

занудило від слова щі
і борщ мені не лізе в рота
та ще й хрущі гудуть сволота
як_боляче_гудуть хрущі

горгона голову в кущі
горить аврора на негоду
ясон не вернеться з походу
як_боляче_гудут...

Теплий спів заполонив мене,
я не чую вже нічого іншого.
Десь зник цей холод, що проймав мене,
залишився тільки спогад про нього.

Такий маленький й незамітний,
що легко привикнути до світла,
до тепла і ласки, що дарує пресвітлий...
радість тиху, ...