Якщо хочеш змінити світ – почни з себе
                                                                                                                        ...

Глава 1

Кінчалася зима а разом з нею підходив до кінця похід Ричарда - найманого солдата. Він пішов в похід бо виникла потреба годувати сім’ю. Тоді сталася невелика біда, його через сплетні вигнали з роботи, а іншу знайти не вдалося.
Здавалось...

Сімнадцяте століття.
На березі моря.
 - Папа, розкажи щось мені про свої пригоди.
          - Що ж тобі розказати?
 - Ну, не знаю... Що-небудь. Ти мені ніколи нічого про себе не розказував.
 - Краще з мамою поговори.
...

     Літньої ночі, коли зорі усі, які мали упасти, вже впали, повільно, наче сновида, розбиваючи стіни з повітря, містом проїжджає потяг, старий сірий потяг, на вагонах якого не написаного звідки й куди, не написано навіть навіщо він їде незваним гостем з...

                                                          Багатi можливостi


Село, здається, вимирає. Справді, було-б ненормально, щоб одна частина людей по добрій волі жила-б у місті, а інша у селі. Мабуть, колись усі люди жили у селі. А потім з часо...

                                                               Передмова

Моє життя проходило в розкішному саду, в якому росли чудові квіти. Я не бачила жодного разу, щоб тут випнувся з землі якийсь колючий бур’янчик. Рослини саду -  мої найкращ...

Панянка ніч накинула на білий світ традиційну чорну накидку, поцяцьковану зірками і тонким серпом місяця. Погукала до служби вірних слуг, які давали тепер про себе знати голосами пугачів та сов, писком кажана, далеким виттям вовків, мельканням у світлі ка...

Дві птахи.

Твір видалено...

Вечір. Сутінки. Моросить зажурений дощ, кидаючи на вікна холодні сльози. Я стою біля вхідних дверей та дивлюсь на маленьку дверну ручку у якій, здається, зараз усі мої думки та переживання.
... Я образила тебе. Не бажаючи цього. Ненавмисно, та все ж ...

Жило собі якось на світі Серце. Жило собі й горя не знало. Бідним допомагало, холодних обігрівало, голодним їсти подавало. Та якось одного разу постукало в його двері гарне, чудове та ніжне Почуття. Серце впустило його у свій дім. Почуття враз заполонило ...