[...]

МИ ЗАВЖДИ ДАВАЛИ ДРАПАКА, звичайно серед ночі. Інколи я дочувала, як мама з татом говорили про тих, що за нами вганяють. Тато звав їх палачі, кровососи та гестапівці. Часом він кидав загадкові натяки на бюрократів із Стандарт Ойл, які намагалися ...

Рідний дім... Найпрекрасніше, наймиліше, найкраще, найтепліше місце на землі, і ще сотні най… Як приємно, перебувати у твоїх стінах, слухати скрип твоїх дверей, шкреб твоїх стін, тріск твоєї підлоги, вдихати твій запах... Як усе це приємно, коли ти є, і я...

Сподіваюсь, це не виглядатиме як неприхована реклама) Якщо так, - не лайтеся, шановні модератори, я швидко видалю текст.
Хотілося б просто запросити всіх бажаючих взяти участь у літературному конкурсі:
http://www.knigadrygy.com/book.php?cid=3

P.S.: я...

Вранці я збігав до сусіда Аркаші позичити грошей, бо ж занадто прогулявся вчора. Аркаша працював пожежним інспектором, то гроші у нього завжди були. Давно вже міг би побудувати будинок за містом, але казав, що дуже прижився до нашого району і нікуди їх...

6

Наступного дня після Святого Івана Хрестителя ще на світанку Раду постукав у двері Йончієвої кімнати.
Добре підпившись вечором, Йончі прокинувся, наче з того світу, ледве плентаючись, відкрив двері і сонним голосом запитав:
– Це ти?
– Так, Йончі-б...

(http://en.wikipedia.org/wiki/Jeannette_Walls)

"Скляний палац"  
Спогади

1. Жінка на вулиці
Я сиділа в таксі та гадала, чи не зайве начепурилася для звичайної вечірки, аж зирнула з вікна та побачила маму, що копалася в контейнері смі...

2 частина

1.

Минуло три роки...

Сонце привітно світило у вікно Таниної спальні. Вона потягнулася лежачи в ліжку. Перший вихідний, субота. Багато часу минуло, а вона й досі пам’ятала ту пригоду, в паралельному світі. Хоча тепер цілком впевнена що ...

Після обіду на Святого Івана Хрестителя Руксандра сиділа біля вікна й дивилася вдалину. Завірюха, яка вила ранком, стихла. Тепер Боже сонечко падало промінцями на лід річки Ронішори, в якому відбивалося, наче в справжньому дзеркалі.
На колінах Руксандри ...

Два верблюди зустрілися в оазі в Аравійській Пустелі. Йшли караванами в різні боки, але на ночівлю опинилися в одному стійлі.
- Привіт! – Сказав один верблюд іншому.
- Привіт! – Відповів той. – Спека ще та!
- Еге!
А на ранок вони розійшлися. Один відп...

Люблю сонячні ранки, коли на обплутаних павутинками деревах, світиться роса. Коли несподівано за обрієм з’являється панорама гір чи моря. Люблю вітер, що розсікає груди зі швидкістю пташиного польоту. Цього дня я зрозумів, що люблю ще одну річ, яку ніколи...