Багато казок починаються словами: «Жили собі дід та баба». А ці дід та баба в селі постійно не жили. Зимували в місті, і лише коли починався дачний сезон, приїжджали в садибу, що дісталась у спадок від рідної тітки. Від того і отримали від сусідів прі...
Ми були в четвертому класі вже, пригадую.
Це досить-таки складно викласти. Це буде дуже довго та марудно. Давайте, хіба що, спочатку по номерах.
Пункт перший.
Батьки змалку намагалися впорати дитину, й вирішили налякати дике створіння тим, що здадуть ...
8. 1918: Рік вирішальний
Страхи Союзників у січні 1918–го
Перемоги Аленбі — то все було дуже приємно, але наприкінці 1917–го для Союзників обрії ще малювалися похмуро зловісними. З доброго боку, було–таки виграну підводну війну та американські поставки ...
6. Сполучені Штати вступають у війну
Тиск у тилу на початку 1917 року
Початкові супротивники у війні, Російська та Австрійська імперії, тепер уже були більш ніж готові до миру. Тиск у них удома ставав майже нестерпним. Всюди не вистачало продуктів, паль...
4. 1915 рік: Війна триває
Коли б це була "обмежена війна" на штиб XVIII століття, уряди могли на цьому часі оголосили замирення та зладнати сякий–такий компромісний мир. Залишені напризволяще, найперші заколотники, Росія та Австро–Угорщина, майже напевно...
1. Європа в 1914 році
2. Незабаром війна
3. 1914 рік: Початкові кампанії
4. 1915 рік: Війна триває
5. 1916 рік: Війна на виснаження
6. Сполучені Штати вступають у війну
7. 1917: Кризовий рік
8. 1918: Рік вирішальний
9. Узгодження
Додаток I. Чот...
***
Увечері хлопці вечеряли у коптерці. Стіл був накритий їжею із посилки, тут була домашня консервація, сало та інші продукти, що мають можливість довго не псуватися. Окрім Арсена з Циганом, було ще два хлопця із підрозділу це «Німець» і «Арік». Із ним...
За два роки війни я і такі ж хлопці як і я, ідеально розвинули периферійний зір. Він в нас охоплював двісті сімдесят градусів по колу. І особливо гостро реагував на будь-які рухи в нашу сторону форми з камуфляжем. Решту дев’яносто градусів огляду ми навчи...
Десь у селі під Києвом
- Вікторіє, ти де, йди додому, вже пізно. - Це кричить моя мама.
Мені скоро шість і мене звати Вікторія. Тато з мамою кажуть, що я " кмітлива і швидко розвиваюся" ... Зараз ми за містом у своєму маленькому будинку, куди приїхал...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design