Гальма верескнули гучно і машину так сильно труснуло, що дон Педро аж зубами клацнув. Ззовні почувся глухий скрик і удар. Чи глухий удар, а потім скрик. Все відбулось миттєво і хронологію подій визначати було ніколи. Сергійко, молодий водій з рум'яног...

    Бог створив людину, а людина створила тролів. Маленьких та кусючих. І вони виникали після кожного необережного слова людини. Варто лише було лайнути сусіду, як з’являвся троль. А після особливо закручених висловлювань на світ Божий приходила й повисал...

Мар’яна вирішила вишкребтися з цього міста ще у тринадцять років. Саме тоді тато доробився до екскурсії у Ленінград і узяв її з собою. Щоб побачила світ. Мар’яна побачила. І в той самий день, коли екскурсія добігла кінця і вони з татом вмощувалися у шосте...

Маленька передмова:
16-го травня пізно ввечері до дона Педро завітали давні колумбійські друзі. А 17-го дон Педро вже зорганізував вечірку на їх честь. Після доброї вечері гості перейшли до вітальні, де насолоджувались справжньою міцною бразильською каво...

16 травня 08 року рівно о 20 годині дон Педро пішов у кабінет знайомитись з оповіданням  Noelle Daath «Заложники».  Він намітив його прочитати з двох мотивів. По-перше, хотів дізнатись, чи справді ця жінка подібна до його бувшої дружини, чи то може в ньог...

Найхоробрішому з усіх Малюків – Данилку

Ось послухай мене, малюк, я розкажу тобі казку. Вона незвичайна! Це правда, бо звичайні казки знають всі діти. Ось і про Курочку-рябу знають, і про Колобка, про Бабу Ягу та Крокодила Гену. А ця казка – незвичайна...

[Я вдома]

і добре-добре, і тепло-тепло.
і туляться рідно стіни, аж вся затерпла;
(а я б так могла тулитись лише до неба)
роздушать, байдужі?
та байдуже, хай роздушать!
померти в обіймах – якого ще щастя треба?

і хочеться просто бути.
к...

Прокинуться звірі-фонтани
Свої полоскатимуть горла
Я куплю собі ігуану
І буду водити довкола

Покажу їй – люди повсюду
Кругом їх маленькі нещастя
Вона мене вкусить за палець
І очі закотить кулясті

Я вірю – вона мене любить
Усім своїм серцем ...

Вони стояли на самому вершечку старовинної вежі. Навкруги, скільки не дивись – лише безкраїй степ розбурханим морем б’ється об підніжжя вежі.
- Вчителю, я вже можу літати! Я знаю все про повітря, його  хімічний склад та особливості поведінки повітряних ...

Жила-була маленька дівчинка, та звали її... а зрештою, ніхто нікуди її не звав. Бо ж злою була дівчинка не по роках. Тому ніхто з нею не дружив, бісиків не пускав, за коси не смикав і за стіл не запрошував. І в результаті дівчинка ця, і так від природи зл...