Початок осьдечки: http://gak.com.ua/creatives/1/21291
                                                                  
                                                                        * * * * * * * *
На...

Місто спроквола ніжилось під гарячим липневим сонцем, підставляло його променям розімлілі боки, засмагало, – але дуже повільно, його взагалі погано чіплялася засмага, – місто за своєю природою було хрестоматійно білошкірим та веснянкуватим.
На відкритій...

Пів грама
Попелу з
Попелюшки
Посипляться
Позує вона
Позерка ще та
Показує всім
Пазли. ховає за
Пазуху
Потвору в собі
Проказу проказує
Прокажена
сПопеліла
сПаплюжена
о, Pater!
o, Patria!
Пантруйте за нею
По-людськи
По-батьківськи
Постійн...

– Двадцять сім, двадцять вісім, двадцять дев'ять. Усі на місці. Ну а де б вони поділися, скажіть будь ласка? Що за нісенітниці лізуть у голову…
Андрій рішуче повертається спиною до ялинки і займає своє робоче місце за столом навпроти. Тут його чекає чим...

     Марія скривилась від болю. Рана в грудях досі кровила. Потрібно було перев’язати її. Свіжий стерильний бинт туго обійняв груди в мить покрившись червоними плямами.
Вони попереджали, що кров тектиме завжди, рана ніколи не загоїться. Але вони не сказа...

(Завершення)

– Доброї ночі, Ребе, – дівчина підійшла до вогнища. Чоловік зблизька виявився геть невисоким, худорлявим, аж якимось тендітним стариганом, з розумним аскетичним обличчям, гачкуватим носом і клинцюватою борідкою. Глибоко посаджені карі очі ...

Було зимно. Лорен заледве розплющила очі. Мабуть, саме цей пронизливий холод і привів її до тями. Небо вгорі виглядало сірим і чужим, ледачі кудлаті хмари віщували снігопад. Вечоріло.
Дівчина лежала горілиць на промерзлій землі, не здатна поворушитись. ...

- За родіну! – багаторазово вигукували прозорі хлопці. – Хто там штовхається? – іржали вони, глумлячись зі згорбленої жіночки з обвислими грудьми.
- Щяс по шапкє получітє! – підіграла вона їхнім під 0,3 потилицям.
- Ой-ой!!! – гиготіли вони. – Шо ти? – ...

Соля прокидається раптово, як завше. Ніздрі приємно лоскоче аромат свіжої кави. Ліниво намацує ногами кімнатні тапочки. Вставати не дуже хочеться, але вибору нема, сяк чи так. Мимохіть кидає на себе погляд у дзеркало, – вигляд жахливий. Блакитна піжамна ф...

– Як щодо того, аби трохи прогулятися? – запитали двері.
– Мама наказувала сидіти вдома, – Дмитрик був сповнений рішучості стати нарешті слухняним хлопчиком, набагато кращим за Тольку з сусіднього під’їзду, – цього шмаркатого аутсайдера завше ставили йом...