Віко, із задоволенням прочитала Вашу поезію. Є над чим задуматися.
P.S. Читала Ваші коментарі під дописом пана Володимира і, певно, не з усім сказаним Вами погоджуюся. Не всі автори безслідно зникли, як Вам це здається. Я знаю, що Ви не любите Фейсбук, ...

Батько-бог-мій трима на руках золоту мене - читаєш і розумієш, що певні тексти потребують не літературного аналізу, а одразу егзегези. А, може, нічого не потребують, вони і так шикарні. ...

Ой, дуже сподобалось! Цікавий вірш, зачіпає за живе, хвилює. Про «гостропері спогади, як тарані» - просто чудово. А про ніж у чолі - то так треба?...

передостаннє речення дивне - "завойовувати панування в повітрі" - завойовувати у кого - наші лускають німців, як сємочки, невідомо взагалі звідки в тих досі літаки беруться і чому вони досі з'являються в українському небі, якщо, за описами автора, кожен ї...

Мені подобається Ваш стиль, п.Марто. І ці переходи з наголосом - дуже мелодійно і гарно!
З повагою, Окайда...

Цікаво, як завжди. Пане Маклех, а чому Дублін - "місто-невдаха"?
Помітила одруківку: малюють НА мокрому склі.
З повагою, Окайда...

"За злото, вплетене у коси" - мені так бачиться:)
Заходьте в "рекомендоване".
З повагою, Окайда...

Як на мене, кінець оповіді зрозумілий, а від того, що недомовлено - навпаки психо-ефект сильніший. Правда, враження таке, що автор трішки поспішав - деколи бракує прийменників, далі би можна було виділити текст на частини абзацами (наприклад, на частину, ...

"За злото-виліплені коси" або "За золотом плетені коси" - я якось так би робив третій рядок, тому що "За золото, вплетене в коси" формально натякає, що коси плетуться з чогось іншого, а волосся, яке ви означуєте золотими, туди тільки вплітається, тобто до...

Було колись... Твори Владислава Івченка викликали тут, на ГАку, бурхливі емоції - і не лише обсценною лексикою, від котрої Ви нарешті, дякувати Богу, відмовились - принаймні тут, але й живим, безперечно, словом, реалістичною картинкою, що створює ефект пр...