Цей вірш навряд чи потрапить на очі суворо-доброзичливого журі. Він поза конкурсом.
Я один переклад зробив, який особисто Вам сподобався, шановний Барракуда (читач з ГАКу) - хіба це погано? І не тільки Вам сподобався. Це також маленький, але успіх.
"Авва Отче, давай"... Щось футбольне є. Воно гарно до тривіального чіпляється. От і причепилось.
"Динамо-чемпіон, Київ-Київ - гей-гей".
Дякую за відгук.
© Олесь, 23-04-2008 |
... Якщо є бажання слави чи бути 100% зрозумілим. А якщо такого бажання нема, а є просто спроба? Особисто я плутанини ніякої не бачу.
1. Актор вийшов на сцену.
Особисто я колись читав, що у кожному виході актори знаходять щось містичне - якісь знаки, що вказують на те, яким має бути результат - фурором, провалом чи чимось іншим.
2. Йдемо далі. "З чашою мени мене, давай". Я бачу технічну помилку, бо мало б бути "мини мене, давай". Тобто - обмини, обійди.
Звертається він до Авви Отця.
Мені особисто це звернення сидить у печінках. Досить того, що сам Ісус тричі це робив - ще не вистачало тут шановного автора та перекладачів. Нічого нового від Пастернака я особисто тут не бачу. Не він перший звертався таким чином - і хай не підмазується до сина Божого зі своїми проханнями. Чули вже таке.
3. Актор згодився грати роль, але не хоче, але і не в його силі щось змінити. Бо ми гарно знаємо, що Ісус мав на увазі, коли звертався (тричі за все святе писання) до Бога.
4. Про ниву писати - банально. Досить. Інтернет ломиться від згадки про неї. "Гуглі" переповнені посиланнями.
Всі, хто звертаються до поезії, мають бажання залишити в ній свій слід.
Переклад - це не слід. Тренування, може, тест на ерудованість. Трата часу. Для когось - хліб до столу. Дякую за рецензії. Вони гарні. Теплішими ще були б... Бо і на мене вже настрій перейшов.
© анонім, 20-04-2008 |
