|
|
| Авторів: |
823 |
| Творів: |
12423 |
| Рецензій: |
19220 |
|
|
|
Код:
|
|
 |
|
 |
Гарно говоримти про текс без таких слів у тексті. Але дякую за розповідь про плин Ваших думок. Дещо мені імпонує, а дещо лише для власного "бути чи не бути?" :)
Бережіть в собі своє! Щасти!
© анонім, 13-04-2008 |
Ось так, з допомогою діалогу, народжується істина. Можливо - в кожного своя. Зате - яке взаємозбагачення !
М.Ц.
© анонім, 11-04-2008 |
Так то ж Пастернак перший розпочав: "Фарисейство, фарисейство....", а перкладачеві куди подітися :) ?
Ну, назва ж є - "Гамлет". Значить, це про нього. А його ж шлях відомий.... Та хоч би і інші герої, що їх, може, мав на думці поет. Звісно, що в них шляхи з фарисеями розходяться. Перекладач (це я - щоб не демаскуватися) лише хотів сказати, що все навкруги отруєно фарисейством, і має присмак фарисейства (от як у Пастернака : "Все тонет в фарисействе"), а не те, що герой сам розбризкує отруту... Герою навіть не те, що гірко, а це його десь вбиває, але "не зійти з цього шляху" - ну, і далі за тестом.
Цикута, мабуть, ще й тому, що в Шекспірівському "Гамлеті" усіх труїли. Труїли і отрутою, і брехнею, про що йдеться і у славетному монолозі і десь у цьому вірші.
Приблизно таке підгрунтя, якщо проаналізувати. Але ж "рядки не пишуться - трапляються", як сказав вже инший росіський поет :)
Автор П№16
© анонім, 11-04-2008 |
А те перехрестя мене все одно бентежить. Бо дійсно, у Вас глядач не спостерігається.
© анонім, 11-04-2008 |
:)
Гаразд, скажу, на кого приміряю маску.
А щодо фарисейства, то далі йде рядок про шлях героя, а чи він відмінний від фарисейства не відомо. Хоч і після першого рядка стоїть крапка для закінчення думки, та наступний рядок його хоч-не хоч продовжує. А як ні, то взагалі не зрозуміло, навіщо було згадувати про те фарисейство? Ну є воно. Ну гірке. А герою, то що до цього?
© анонім, 11-04-2008 |
Дякую... Сьогодні ж виправлю оте "О".
Я так собі уявляю- темний зал... а, може, ніч... а, може, темрява, як уособлення лиха, загрози... І герой стоїть на порозі темряви... Може, й глупо, але мені подобається....
А "розпізнав би" - то заради рими. А що робити? Рампа, здається, ще ні в кого не римувалася, хоч і була...
"Перехрестя" - дякую пану Миколі за повне розуміння. Дійсно, тут і хрестик прицілу, і погляди, що схрещуються, і проміні освітлювальних прожекторів.
"Не з руки" теж не дуже подобається, як надто розмовне. А спорту і в голові не було.
Фарисейство діє вбивчо, мов цикута - де ж тут герой йде разом з фарисеями? Тут чогось не розумію в рецензії.
В самому оригіналі закладено певне протиріччя. З одного боку, вже видно кінець шляху, отже, герой наближується до трагічної розвязки. А з іншого боку, "життя прожити - не поле перейти", тобто усього ще трапиться на довгому віку.
Хотілося б написати інакше. Але це ж тільки переклад...
Не думаю, що Пастернак свідомо уникав саме "Бути, чи не бути?".
Не уникав же цитати про чашу.
Просто йому не прийшлося у риму.
Автор перекладу №16
.... А от цікаво, чому по цикуті відразу видно автора? І кого саме? Скажіть потім, на кого подумали, добре? :)
Але то точно не я... :)))
© анонім, 11-04-2008 |
Миколо, мені завжди імпонує плин Ваших міркувань, однак...
Гялдача, як такого, що присутній і йому цікаво, і він дивиться не введено у творі. Для того, щоб Ви моє дане зауваження зрозуміли краще, то можу навести Вам приклади можливих перехресть, які могли б тут мати місце: перехрестя думок, очей глядачів із залу з різних кутів, перехрестя поглядів глядаічів-героя безпосередніх, перехрестя як декорація на сцені, перехрестя у значенні сонячного сплетіння, перехрестя подій-думок самого героя (те, що відбувається і те, що він бачить в майбутньому), та і зрештою можна навіть уявити, що героя розіп'ято на хресті в цьому ж значенні. Ось так! Тому і виникло моє зауваження.
© анонім, 11-04-2008 |
Заради справедливості скажу, що критика в цілому корисна будь-яка, це краще, ніж замовчування. Хоча я і не автор цього перекладу, але не згоден з деякими закидами в рецензії. Наприклад - з "перехрестям". Я це слово сприйняв як поетичний образ - на сцені ( Пастернаку знадобилися біноклі ) перехрещуються крім променів рампи та прожекторів ще й погляди глядачів ( що значно важливіше ). Коли художник креслить лінію, то ми за нею бачимо постать, так і в поезії. Але корисність заувжень - безсумнівна і за це треба дякувати. Автору ж вирішувати самому - чи вносити коретиви, чи ні.
М.Ц.
© анонім, 11-04-2008 |
До всього ж, таки є одна технічна прикрість - "шляху-віку" - досить неточна рима.
© анонім, 11-04-2008 |
|
|
|
|