У світлі, яке поволі парує у листі кропиви,
у сірому попелі над водою,
у погожому холоді,
коли вітер повіє над очеретом.
У безцільній подорожі,
коли світ залишається осторонь.
Шкородячи пріле листя,
коли червоно оживає забуте кохання.
У темних зер...

Із гендером було непросто
Іще у сивій давнині.
Бо в лесбіянок був свій острів,
А от у підарасів - ні....

Вона сидить прокурена і п’яна
Її душа кричить із спокоєм не знана.

Покинута й глуха. Сигарний дим
Їй очі випалить досуха – захищена є ним.

Тонкий примарний захисток
Пливе й тремтить...

А жар – її життєвий ток
То гасне, то горить.

...

Нічним тунелем в рідну далечінь...
Холодним світлом дихаючи в простір,
Мені сам вітер з зоряних сплетінь
Хвилюючись поклав прозору постіль.
Блакитним блиском кліпає вікно
І розчиняється у темному тумані.
На мить затягне очі тихим сном,
Й розтане ч...

На тім даху цвіте полинь
І серце тьохкаєтсья дужче.
І ллє широка голубінь
Тепло своє у наші душі.

На тім даху співає небо
Лише для того, хто кохав.
І я давно спішу до тебе
По незлічених поверхах.

Шепоче щось услід: „Спинись!
Вона зронила дику...

Восени так хочеться плакати
коли свинцева сірість неба
заважає нам дихати радіти і кохати
коли ртутні краплі дощу вбивають гарний настрій
коли сліпі
безліхтарні і безсонячні вулиці
безпомічно борсаються у мішку міста
коли роздягнені вітром дерева
...

Текст видалено автором твору...

І залишається позаду
Лиш смуга мокрої землі,
І дим хова собою воду,
І догоряють кораблі.

Горять вони, горить минуле.
Нову почати треба путь.
Іди, про тебе вже забули.
Ти ж ні про кого не забудь.

Вперед, бо нікуди вже більше,
Бо тільки так ти ...

ми перейшли з віконця до вікна.
шубовснули з люстерка до люстра й
акваріумну рибку до відра
жерстяного впустили тимчасово

але тепер не можемо зловить.

ми вже для неї поміняли воду
у кришталевій колбі, що стоїть
на стовпчику високім і вигіднім.
...

В довгу суботу, у навісну погоду
Там, де на світло вироки клали ниці,
З даху не злазили, бігли в огонь і в воду
І берегли святі свої таємниці.

Правда ж легше тепер на землі широкій?
Лагідний я і схильний навіть до жарту.
Ти не сахайся, в мені осел...