Гарячі ранкові пір’їни
Знічев’я розбитого сну.
Сполохано дихає в спину
Часу швидкий кенгуру.
Пожмакані вітром хмарини,
Заляпане ніччю вікно.
Зі стін проростає невпинно
Зігріте думками зерно.
Так дивно усе відчуваю,
Немов у туманному сні...
Розхр...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Згадай минулі часи
І сум погаси.
Світло своє згадай.
Погляд твій зовсім не той,
Що знав я давно.
Світло його згадай.

Коливання триває між юністю й часом
І віють вітри днів...
О мандрівниче і пташе осілий,
Блазню й пророче,
Такий, яким я тебе з...

Він проминув - час вівтарів і жертв
час каменів на кидання й збирання
час для обіймів і на ухиляння
став нерухом, байдужен, хлад і  мертв.
Коли він був усе було не так.
Струнким смичкам ставало каніфолі
котило сонце через видноколо
і жили в книжц...

Сонливий день застав мене у ліжку,
Заповз у двері, як густий кисіль,
Необережно так посипав лінню,
Налив в повітря пива свіжий хміль...
Вже сонце сипле іскри у долоні,
І сльози снігу бризкають у скло.
Але до мене лінь прийшла у гості,
Мені сьогодні...

Зачерпнула воду капелюхом –
Може, так пожежу загашу.
І, заливши очі, серце, вуха,
Новий дощ у небі напишу.
Запірнувши в воду з головою...
Краще захлинуся, ніж згорю.
У душі дощить без перебою,
Та душа не може без вогню...
Підпалила сонцем мокрі ...

***

Сто ножів ти встромив мені в серце, лише сто ножів,
Та від кожної рани воно розквітало п’янкіш.
То рудим, то червоним, то свіжим синцем ожин,
Ти плекав мене більше, ніж може плекати ніж.

Садівничий, доглядачу виноградних плетінь,
Звідкіля на...

В лісі укрита листям, немов долонями,
Є прозора вода у кухлі холодному.
Бери пий.
Щось на вухо буде тобі шептати:
“Хто ти такий, щоб воду живу шукати?”
А ти бери пий.
Скажуть тоді тобі, що вода скисла.
І годиться тепер хіба на квасне тісто.
А ти б...

Він був білий, аж різало очі.
Ще з неторкнутими крильми.
Домішали піску. В клоччя.
І сміття. Щоби став як ми.
...