Невільний встигнути завчасно узяти участь у старій
грі, де небажаний учасник, немов із олова, стоїть,

чекає ліпшої нагоди чи, може, зливи у четвер.
Передчуття порадять: годі. І що — тоді, а що — тепер?

Не зрозумієш — стане легше, простіше, стисліш...

Пішов інтелігент гуляти в ресторан,
Та в дверях з п’яним чоловіком зіштовхнувся.
Побачив він його жахливий стан
І мов від чумного від нього відсахнувся.

„Чого це ти нажерся як свиня?
Ти бидло, чортів син, а не людина!
Від тебе як від звалища вон...

......

......

Моя країна, ти для мене диво!
Я народилась на твоїх руках.
І колискові, що співала мама,
Із вуст моїх сьогодні вже звучать.
Твої безкраї обрії й світанки,
Твої степи, гаї і все, що навкруги
Я покохала палко, до нестями
З дитинства віру в тебе несуч...

Де мотиль біля лампи літає,
я розкриюсь тобі сповна.
Ангел отой, що у листі співає,
серце тобі пропече до дна,
запах слів тобі нагадає:
музика, солодощі, глибина....

Текст видалено автором твору...

Нарешті вечір. Всі буденні справи
Я, мабуть, на наступний день залишу.
Ображено холоне кава.
П`ю тишу....

Люблю очі, зачаровані неглибокими відкриттями,
хоча б шелестінням беззвучних голосів коло вечірнього плеса
або дрижанням старого ліхтаря у зарослому парку коло палацу
(щоразу об ліхтар б’ється темне листя),
здається їм тоді, що бачать віки минулі.
Лю...

Текст видалено автором твору...