|
// Поезія
// палiндром |
Ранок – конар,
он видма деревіє у дереві і вередує. І вередам дивно
вередувати. Питав у дерев:
— Як я,
зір-окоріз,
у миті ітиму
на сон осан,
довго? Бог вод,
якір рік – я
тепер – репет,
сіл ліс,
рух хур,
лік кіл –
то рух у воді до вух, у рот,
... |
Статистика твору:
слів - 78;
рецензій - 2.
|
Читати
далі... |
© Зеньо Збиток,
13-03-2013
|
|
|