Віриш у вірність вічнозбережених віршів? –
Це твої коридори кориди і щира палка закоханість.
Стрічками вершин пишеш каліграфію стежин.
В яких ти вже майже господар, але ще певно трохи є гість…
І запобіжна злість WORD зазвичай зіжмакає їжаком –
Але т...

Привітаю котика,
Певно з іменинами.
Наламаю котиків –
Пагінцями рівними.
На вікні розпушаться –
У вазоні золотом.
Потечуть на вулицях
Сніговія бороди.
На руках примоститься
Котик ніби спатоньки:
Дякую за родичів,
Що як я, пухнастенькі.
...

Зустрічному  вітру  кричатиму  в  душу  несміло
Холодним  дощем  позмиваю  всі  маски  з  облич
Із  правди  роздертої  зшию  рожеве  вітрило
Крізь  грози  і  сльози  ловитиму  далечі    клич

І  спраглі  уста  прошепочуть  молитву  до  неба
І  втомл...

--
...

(сомнамбулічна поема)

Осінь видалася на диво теплою. Тітка Олена тужила і билася головою об незворушні тополі. А поряд були високі могили. Взагалі – кладовище виглядало гарно, адже на ньому тітка Олена колись поховала своїх батьків, потім чоловіка, а п...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Я допомогла Тхі Зунг скласти валізу. Разом з тими небагатьма речами, котрі залишилися  у Волтеборгу, подруга забирала й спогади. Мушлю, знайдену на морському березі, куди ми їздили на екскурсію, паперового птаха, зробленого з упаковки від снеку, шарф дива...

Текст видалено автором твору...

Поезія - це дивне відчуття,
Яке пронизує тебе усього.
Тоді не знаєш - чи молитись Богу,
Чи просто сісти й попивати чай.

Поезія - це сонце і свіча,
Терниста і спокуслива дорога.
І поки йдеш, то позбиваєш ноги,
Але здобудеш гострого меча.

Поезія...