То лицеміря... Прагнути в словах
Намалювати світ, який даруєш ти
Як передати сховану у снах
Бажану пристрасть. Квіти та листи
Які чекають. що я їх присплю
Як сотні інших. Знищених часом...
Ти не відчуєш, як тебе молю
До мене стати створеним шляхом
...

ще не цвіли ні вишні ні ясмин
у темноті під березневу мжичку
важкі й неквапні руки чоловічі
гітари лаштували до колін
на них жінки дивилися зі сну
і розтуливши стегна й простирадла
зривалися і падали надсадно
на шкарубку весняну цілину
лисича ніч...

Не знаю, чи буде вдаліша нагода поговорити про книжки. А може, це близькість Феодосії так на автора впливає, що треба поговорити про книжки саме зараз, коли славне судно «Таврія» ще бачить на радарі феодосійські миси. Просто, саме в Феодосії зі мною колис...

Не бійсь, не вір і не проси,
У серці билися листи,
Палили виразками душу,
А ти все думав: мушу, мушу
Себе спитати: а мета?
Чи, справді, ти тоді злітав,
Бо нині сцена - " я й земля"
До нЕстяму така німа
Із тебе не пита - зніма
Наснагу, щирості сло...

До майстерності ми - небайдужі,
майстер просто бере нас за душі -
аж чиясь - ледь жива,
решта ж - не вижива...
Надто руки вже майстрові дужі.
...

Буку – руку б,
Басу – вуса б,
Баку – лука б,
Буму – думу б,
Бурі – ліру б,
Бучі – січу б,
Буту – руту б,
Банку – сукна б,
Борту – хутро б,
Буклі – білку б,
Букві – цівку б,
Буксам – маску б,
Бусам – масу б,
Барду – мудра б,
Банді – гідна б,...

Доки догорить оцей сірник,
затанцюй у полум'ї востаннє.                                      
Сім твоїх печальних нот на стані                    
у зітханні видиху розтануть,    
аби я до їхніх кіл не звик.                                    

До...

Марудна ніч. Засни, засни.
Не стане всім на рани солі.
Обман оптичний білизни,
де спалахами – цвіркуни
й цикади болю.

І тільки титли мокрих птиць
над вимовклими голосами,
прошу, розпукою не звись,
о розпростерта долілиць
моя нетямо.

Прошу, ...

....

Коні крешуть копитами

Понад кронами голими

(Дощ їх митиме-битиме –

І обновляться кволими).

В шиях жили напнулися,

Острах – в оці вологому.

Під копитами – вулиці,

А над гривами – стогони.

Коні здиблені, шкіряться.

Їм би страх п...