дуже гарна латентна еротика :) і справді - краще недосит, аніж пересит!
з повагою...

Як на мене, чудовий вірш. Тільки чомусь плакати хочеться, коли читаєш. Треба думати про життя! (хоча, здається, це порадити можна і мені:) )...

Що стосується самого вірша, побудови - то мены сподобалося. Але не можна так жорстко критикувати якусь націю. Так не має бути. Одна справа - бути патріотом, а інша - ганьбити інший народ. Усюди є як хороші, так і погані люди. Чим кращі українці, які затоп...

Загалом сподобалось, я б от тільки прибрав епілог, бо усі наші роздуми про щось набагато бідніші ніж сама дійсність, яку ви намагались намалювати. Епілог у вигляді роздумів обмежує сам твір Хоча, це власне, тільки моя думка.
Дякую
Andriy, Kyiv...

Я пишаюся Вашою вдвертістю. Не всі спроможні так писати. Мені, здалося, на самому початку трохи кострубато, але коли дочитуав останні рядки я забув про всі недоречності. Дякую за твір....

Приблизно отака-от кінцівка і очікується, але завершення вийшло дещо несподіваним: я чомусь чекав на допомогу чуда техніки не менше як третині очкової групи. хоча, так ще краще.
Згадались часи, коли всі мої радіодеталі були розфасовані по металевих баноч...

Тільки невелике зауваження. Судячи з пози, яку ви описали, головний герой вживає свою секретарку ззаду сперші її на стіл. Скажіть, будь ласка, як тут можуть на неї впливати його 92 кілограми? Фізика не зрозуміла. Ви просто хотіли принизити свого героя і д...

Може, ви переплутали, шановний авторе? Про траву немає жодного слова. Чи воно символізує стан автора у момент написання ;) ? А образи гарні....

Я несу в кишені карамельку,
Ось прийду – тобі її віддам,
Хай вона на вигляд і не дуже,
Заціни : я міг би з”їсти сам.

Але я несу її лише для тебе,
Крихти хліба й крихти тютюну
Поналипли на її обгортці,
Обліпили всю її, смачну.

Через кожні двад...

Таню, знов, як і завжди, чудовий вірш. Я в захопленні. Читаючи Ваш вірш, ніби прочитую юнгівську концепцію архетипів: луска за лускою відпадають нашарування душі, що накопичувалися впродовж багатьох тисячоліть, і ми маємо змогу заглибитися у безодню тих ч...