що вожді світового пролетаріату робили в нашому університеті? :)

швидше - в казанському. Втім не знаю, де вчився Троцький.

За настроями і мотивами схоже на "Нотатки на манжетах" іншого випускника університету святого Володимира. І про морфіністів ві...

він би писав під ніком nfmnk. Стільки тілесної чутливості, нюансів...
Ви - справжній дегустатор, колекціонер смаків і почуттів. А знаєте, чим дегустатори відрізняються від решти міщан, які теж п'ють, їдять і відчувають? Дегустатори мають пам'ять на смак...

Не міг оминути цього тексту принаймні з двох причин. По-перше, як електромонтер, а по-друге, як людина, що оперує не лише "переносним телефоном"(означення автора, у нас на телефонній станції, цю трубку з прикріпленим до неї телефонним диском називають "мо...

Спершу про загальне враження - враження максимальної відкритості - "вивернутості" автора, яка, здається, і є метою твору. Реалізація задуму цілком адекватна - відповідні образи та метафори, дещиця - з подвійним змістом. Фінал до того ж звучить, як звинува...

Панове.
Стосовно твору.
Вам не здається, що кількість рекомендацій може бути пов'язана із присутнім на сайті товариством та його вподобаннями? Себто змінювати треба спочатку себе самих.
Стосовно п.3
Чудово розуміючи, що він може відноситися і особисто...

Оригінальний текст, тільки є ризик, що читач не прорветься через початок. Монологи від імені речей - це не зовсім очевидний для читача прийом, а тому варто подумати, як спростити занурення у текст. Я сама спочатку подумала, що читаю звичайний випендрьож, ...

Дахи-єдиногоги - шикарна візія. Шпилі як роги, будинки - як тіла. Мені чомусь уявляється Таллінн, вид з Вишгорода.
Живий, компактний вірш, розрада для читача-візуаліста. Щоправда особисто мені заважають трикрапки. Вони виглядають так, ніби автор хоче дод...

Але я б порадила вам відшліфувати ритм, є трохи хзаотичності. Але ідея цікава! ...

кілька разів перечитала, намагаючися зрозуміти якнайбільше. досить, бо не хочу мімічних зморщок на лобі.

Що в тебе в кишені?
--Скручена дуля, брате. Нумо, що в тебе?
певно, дирка. Загубив дулю.
Шкода.

просто прекрасно! і взагалі, і як епіграф до...

читаючи це оповідання. Автір вміє зачепити якісь ностальгійні струнки у душі, щось із того, забутого, підліткового. Сам колись трохи паяв і хоч далі світомузики на чотирьох тиристорах не дійшов, досі безпомилково відрізню транзистор КТ-315Б від Т-226, :)....