Написано незле. Сподобалась легкість останніх речень. Але я чомусь не зовсім зрозумів ідею твору. Це частина чогось більшого?...

На перекладах знаюся не надто, але як читач, помічаю певні огріхи. Візьмемо, для прикладу, початок.
Предків - пращурів, сосон - сосен
Лафкрафта люблю, тому дякую за те, що взялися перекладати...

Щось мені цей уривок нагадує) Прослідкується певна аналогія з нашим сумнозвісним виборчим процесом:)...

Автору, звісно, видніше, але особисто мені б хотілося додати в цю історію українського колориту. Нехай про Нелів та Гелів пишуть американці, а нам би своїх Степанів та Тарасів просувати:)...

Мене теж заінтригувало останнє речення) Плануєте у майбутньому балатуватися? Як показує історія, шанси стати керманичем є у кожного)
Доки соцмережі гудуть та вирують політичними баталіями, я собі кайфую на дачі:) Суєта це все, суєта......

Бог читає графоманів, більше нема кому...

Надто песимістично. Не варто бачити світ і людей в таких темних кольорах.... ...

Будь-яка післямова це post scriptum. Свого роду епітафія. Ніколи не пишіть епітафій на власній могилі - смерті немаєю Не забувайте про це. І не журіться... :)...

Наше сонце, Віко, мабуть, назавжди залишиться з нами, навіть коли воно не зовсім те Сонце, що нині над нами. Щось, певно, дещо туманно сформулював, але дуже вже вподобав Ваш вислів про духовне золото в поєднанні з усім сказаним Вами.
З повагою М.Н....

Цікава подача. Хоча щодо розумніших за особисту персону правителів - цього добитися важко. Не з-за правителів, а часто виключно з-за власного его. Іноді так важко визнати себе дурнем. Ну, а коли й не геть дурнем, то бодай менш вартісним супроти когось. Ал...