Гарне оповідання. Дуже сподобалися діалоги з живою мовою і виразними діалектичними елементами: "сахарь", у ГОроді" і дещо інше. А стосовно кінцівки - мені здалося, що там за перебігом подій начеб і вже нема чого особливоо додавати. Але у таких речах я не...

Гарна частина! Цікаво спостерігати за суто психологічними нюансами: як люди знову і знову наступають на ті ж самі граблі, бо все вимірюють суто власним куцим і прямолінійним життєвим досвідом, і ніяк не можуть збагнути, що бувають ситуації, коли будь-який...

Для тих, хто хоче знати більше: П.Ю.Шелест "Да не судимы будете"...

гарно написане.

мені закінчення не здалося закоротким. чи написаним нашвидкуруч. радше фрагментованим. але це -- як на чий смак. мені нормально. якщо ж хтось любить, щоб весь текст був монолітним, то можна їх зв'язати. ...

У вас фактаж цікавий (до речі ходив один час купатися до 57го корпусу й теж думав - шо то за бомжі там тусуються, а замість тарганів вразила в лаврі кількість і всюдисущість щурів) а вже описи, з хмарками і пташками, як і особисті роздуми у вас нелітерату...

Мені сподобалося Ваше оповідання! Жива, колоритна мова, хороший стиль письма. А ось закінчення мені теж здалося трішки обірваним. Хотілося яскравішої фінальної ноти.
Успіхів!
З повагою, Влада...

Цікава образна замальовка. Та я погоджуюся із заувагою попереднього рецензента щодо відсутності певної цілісності цих образів. А ще, читаючи текст, мене трохи збивала з ритму відсутність багатьох розділових знаків. Тому мініатюру варто ще раз вичитати.
З...

Продовжую читати. Цікава частина за змістом. Але я б порадила Вам, пані Алло, трішки попрацювати над технічною стороною тексту. Зустрічаються одруківочки, такі, як , наприклад, Тімат - Тіамат.
Зустрічаються речення, які є занадто складними за конструкці...

Трохи, от на самую дещицю кінцівка куцувата, не знаю як саме – все, наче, вже є, але уривається твір трохи похапцем. Мабуть просто попередній масив першої частнини тексту, до «охоти» надто переважає за об’ємом частину другу.
А загалом чудова оповідь, з ...

Волав уголос. Справжній апофеоз, та ні, Говерла! несмаку, але ж комічність, яка комічність - справжній талант - настільки смішно і гротескно писати про, здавалося б, серйозні речі. Шкляра поки не читав, але оце захлинання аж булькання в епітетами трохи на...