Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2612
Творів: 47572
Рецензій: 92413

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: ЯК Я ПОТРАПИВ ДО СВЯТО–УСПЕНСЬКОЇ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ..., автор: Олександр)

© Інра Урум, 22-05-2020
У вас фактаж цікавий (до речі ходив один час купатися до 57го корпусу й теж думав - шо то за бомжі там тусуються, а замість тарганів вразила в лаврі кількість і всюдисущість щурів) а вже описи, з хмарками і пташками, як і особисті роздуми у вас нелітературні, малолітературні. Ви мені цим нагадуєте Світлану Алєксієвич - вона теж, поки пише свідчення інших - чудова публіцистка, як тільки починає штовхати власну думку, тут у неї і жидобіндерівці вилазять і 5G вишки з коронавірусом. Тобто настільки мощних закидонів у вас, звісно, немає, але - публіцистика, голе свідчення в цьому тексті куди привабливіші за ваші особистісні речі: у вас з самого початку "Як я потрапив до Свято-Успенської Києво-Печерської лаври - тема окремого, куди більшого оповідання. Колись, можливо, черга написання дійде й до нього" читаєш перше речення і зрозуміти не можеш - чому це комусь має бути цікавим і що ваше потрапляння в лавру, отак з лоба, робить таким цікавим, аж до окремого і ще більшого оповідання, може далі за текстом є крихта самоіронії? жодної. добре, що не кинув читати, бо далі було цікавіше, але тільки з того моменту, де ви з особистого переходите на свідчення

В останньому реченні:
Якщо це дуло... = Якщо це було...
Вибачте, за прикру очепятку.

© анонім (46.211.15.—), 23-05-2020

Дякую за повноцінну рецензію. Стороння думка, якщо вона виходить від власного враження про написаний твір, не має стороннього відношення до якоїсь іншої причини міжлюдських відносин, спонукає автора до зворотної відвертості і бажання поспілкуватись.
Так уже склеїлось, що я розвивався на царині російської літератури. Не буду тут вдаватись до певних подробиць. Отже, носив певну невисказанність в собі, що йшла від добрих і чистих творчих почуттів вихованих на українському ґрунті, що певним чином, спричиняли якійсь внутрішній дискомфорт.
Весь творчий час намагався, щось, побудувати в собі на цьому фундаменті, а виходила лише невеличка мазанка, поруч із багатоповерховим хмарочосом.
Це оповідання, одне із намагань побудувати хоч щось на цьому місці, дійти до якоїсь внутрішньої завершеності. Не все виходить...
Я незгоден з вашими тезами, але дуже дякую Вам – маю надію – за вашу ширу думку. Вона вселяє надію. Якщо це дуло сказано від щирих почуттів. Дякую ще раз. Автор.

© анонім (46.211.15.—), 23-05-2020

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.92742800712585 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …