Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2685
Творів: 51024
Рецензій: 95767

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Что дєлать і кто віноват?

(Рецензія на твір: Письменники – не читачі. А чи письменники?.., автор: Наталія Дев’ятко)

© Камаєв Юрій, 01-04-2007
Власне, попри числені розмови по усіляких навколо літературних форумах про мережеву літературу, її особливості, а також квазінаукові і порожнисті жонглювання малозрозумілими термінами, така стаття колись мусила з’явитися.
Особливо на тлі не вельми оптимістичного редакторського допису пані Мирослави.
Адже інертність навіює песимістичні думки про те, що це велика трясовина, в якій зникає як добре, так і погане. Ми граємось тут в літературу, і чи дограємось до чогось непересічного - залежить лише від вас. Ну від мене трохи. Або всі будуть грати нас.
Перше, що хочу зауважити – обсяг авторського трафіку річ особиста. Не можна вимагати видавати на гора за місяць якусь кількість творів. У кожного із нас є чималий цвинар недописаних і відкладених, закинутих та просто знищених текстів (навіть сам Гоголь спалив другу частину «Мертвих душ», :)). А історична проза, напр., вимагає тривалої підготовки і вивіряння.
Велику форму публікувати тут немає жодного резону. Навіть текст на 5тис. слів читають і рецензують неохоче, а якщо автор початківець і невідомий гаківській громаді, то має дуже великі шанси бути непрочитаним. Пік рецензованості припадає на тексти від 500 до 1000 слів. Це і є т.з. «мережений» формат. На папері таке можна видати хіба своїм коштом, видавці косо дивляться навіть на збірки повноформатних новел чи оповідань.
Тобто, без вивертів і прямо – мережева література є маргінальною і у найближчий час особливої ролі у літпроцесі не відіграватиме. У неї особлива ніша – скоротати вільні від роботи хвилин у офісі, коли поряд немає шефа. (зверніть увагу - найбільше рецензій з’являється з 12 до 14год - це час обідньої перерви, :)).
Із критикою у нас трохи краще ніж у колег з інших сайтів, але нажаль…
Наші критики надто ведуться на примітивні провокації, тоді як поряд майже непоміченими пропливають вартісні речі. Два чудових вірші Ксенки отримали по одному відгуку і щезли десь у таківському потойбіччі де ніхто вже не читатиме, тоді як поетичне братство жваво обговорювало дешевку від Ляни Килимник. Давайте не звертати уваги на те, що її не заслуговує і не заохочувати до провокацій такого штибу. (Те саме стосується і згаданих Наталкою «10-ти заповідей»). Ще зауважу ізольованість одну від одної поетичної і прозової тусовок. Якщо ми не цікаві один одному – що казати про такий страшний і жахливий сучліт?
Наприкінці – авторці респект за проведену велику роботу. Як не прикро, більшість висновків у цій емоційній статті видаються мені вірними, :( .


  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.3503429889679 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …