Дякую, Наталю, за "Гонихмарника". Вразила мене в саме серце:)))
У кожного з нас власна життєва філософія, тим ми й цікаві для світу, бо інакші. Всім й так не сподобаєшся, можна і не намагатися, навіть. Ціную в тобі те, що й не намагаєшся. Твої "Двері" достойні, якщо їх переробити - це вже буде не Наталка Ліщинська:)))
Щиро,
Дякую, Дарцю! Ну, містикою я куди більше грішу (і то вже давно), ніж фентезі. :-) Всього і було про валькірію з гурією :-) Воно, певно, не дуже то й моє, більше фантастика з містикою.
Кажеш, жіноча проза - лайка? Я читала коментарі на Зоряній Фортеці про це. Здається, жіноча проза існує, але є хороша жіноча проза і погана. Хорошої небагато (може тому, що жінки лише недавно взялися писати?), а погана постійно намагається вибити з читача сльозу, впадає у глибоку сентиментальність і виходить за межі доброго смаку. Для мене "Калинова сопілка" - жіноча проза, про страшні жіночі ревнощі, про жіночу душу. А "Гонихмарник" - ні, "Майстер і Маргарита" - теж ні, "Гра в бісер" - зовсім ні. Чотири названі твори входять у мою особисту скриню, на якій написано "Найкраще". І яка різниця в окресленні жанру, я їх просто люблю.
Спасибі тобі, Дарусю, за підтримку, я дійшла до такого ж висновку. Не буду більше переробляти, я досить довго цей текст правила, мабуть, нічого кращого вже не вичарується. Хай буде вже як є.
З повагою,
Наталка
