Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2685
Творів: 51024
Рецензій: 95767

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Кілька слів від Григорія Кочура

(Рецензія на твір: Умови конкурсу, автор: Десятий конкурс поетичних перекладів)

© Володимир Чернишенко, 17-03-2009
Григорій Кочур „Література та переклад”, т.2, с.628-629. Стаття „З античного світу”, написана у 1963 році, як рецензія на збірник „Питання класичної філології”. Мав на меті просування ідеї видання великої збірки перекладів античної поезії. Подаю цю цитату, щоб ми з вами, друзі, за змогою уникли прорахунків, на які вказує Майстер, і врахували його побажання :)

...Третій розділ складається з перекладів. За винятком «Клятви» Гіппократа, це віршовані переклади з давньогрецьких та римських поетів, а на додаток — популярна студентська пісня «Гаудеамос». Деякі з перекладених творів відомі в інших українських перекладах, а дещо з'являється вперше.
Відзначаючи всю вагу цієї роботи львівських перекладачів, хотілося б висловити кілька побажань, В основному вони зводяться до одного: не треба обмежуватись тільки філологічною інтерпретацією, а докладати зусиль, щоб переклад мав самостійне поетичне значення. Слід більше дбати про звучання вірша, уникаючи таких, наприклад, звукосполучень, як «ти ж вже» або «цим й вдовольняйся» (переклад Ю. М. Кузьми). Не зловживати правом на «поетичну вільність», а домагатися якнайбільшої невимушеності й природності мови. Навіщо писати (як це зробив П. С. Стрільців) «чужим щоб не кортіло чванитись добром»? Адже природнішидий був би такий порядок слів: «щоб не кортіло чванитись чужим добром». Нам здається, що не слід було б так педантично дотримуватись «правильного» гекзаметру: це і ритм робить одноманітним, і часом спричиняється до штучності та скованості мови. Перекладати Горація або наслідування Анакреона римованим віршем хоч і можна, але необов*язково: адже в оригіналі і рим нема, а рима часом також призводить до певної штучності в мовній конструкції. Перекладаючи, не варто модернізувати лексику як це інколи робить М Й. Білик, доходячи часом навіть до макаронізмів: у його перекладі студентської пісні фігурують не тільки аспірант, але й вузи. А «вуз» — це все ж таки «вьісшее учебное заведение». Правда, на комічний ефект такий переклад може розраховувати, але навряд чи це входило в його наміри.
Ці зауваження не повинні вплинути на загальну дуже позитивну оцінку роботи перекладачів, зосереджену навколо кафедри класичної філології Львівського університету. Та й взагалі вся видавнича робота цієї дуже активної кафедри заслуговує на підтримку читацької громадськості. Дуже добре було б, якби наукові збірники охоплювали ще ширше коло проблем і виходили періодично.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.4488949775696 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …