Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2686
Творів:	51037
Рецензій:	95784

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Нерозв'язані вузли поясів

(Рецензія на твір: Пояси шляхтича Рога, автор: Ігор Скрипник)

Цікавезна гісторія, колоритна оповідка! Гарний початок, гарна кульмінація. Але ж де завершення? На жаль, я так і не збагнув, що сталося і в чім справа. Дійсно, що ж то за клопіт з поясами шляхтича Рога? Що сталося з надвірними козаками? Куди поділися запорожці? Звідки взялися гайдамаки? Яка доля спіткала студентів-археологів? І що сталося зі Шліманом і його дочкою?

Склалося враження, що під кінець автор втомився писати й чимдуж хотів звершити… Відтак кінцівка виглядає дещо зіжмаканою. Ігоре, намаринуйся натхненням і допрацюй кінцівку – сильно, енергійно і яскраво, принаймні так неквапно й ретельно як було на початку оповідання.

До речі, на початку твору мене дещо спантеличили вигулькування анахронізмів. Адже якщо йшлося про опис подій кількасотрічної давнини, то хіба варто застосовувати такі вислови як «монотонний гул», «у кількох метрах», «методично набивав шлунки», «найбільша порція», «двома компаніями», «утворюючи нейтральну територію» тощо?

Крім того, у початковому діалозі корчмаря з жебраком мені забракло тогочасного мовного колориту. Принаймні нмсд, це найлегше було б оздобити якимись барвистими звертаннями на кшталт: «людино, чоловіче, добродію» чи «пане, мосьпане, пане властителю, вельмишановний господарю» тощо. Наразі ж ця розмова виглядає мені стислим обміном сучасних есемесок. Без зайвих мовних викаблучувань, розлогих вихилясувань, приповідок і фольклорних смаколиків…

Далі подаю кілька конкретних зауваг:

мельканням у світлі каганця => мерехтінням?

У кількох метрах від будівлі = виглядає анахронізмом, бо хіба ж хтось міряв у описувані часи відстань метрами? Нмсд, ліпше було б сказати щось на кшталт «біля будівлі» чи радше «попід ґанком»?

п’яний мужик = тобто, заїжджий гість з Московії? Якщо не помиляюся, в тодішній Україні «мужиків» не було

Жебрак переступив поріг корчми і зайшов усередину, мружачись після нічної темряви від несподівано яскравого світла, що панувало всередині.
=> Нмсд, вираз «після нічної темряви» є зайвим, бо не бачу потреби розтлумачувати значення слова «мружачись» - адже за инакшої ситуації, не виходячи з темряви на яскраве світло, ніхто й не буде мружитися. Крім того, не певен, що дієслово «панувало» пасує до «яскравого світла». Може б ліпше «сяяло»? На додаток, джерелом того «яскравого світла» могли бути лише свічки (чи навіть і згадувані вище каганці, взагалі дуже тьмаві) – аж ніяк не флуоресцентні лампи! То невже теє світло справді було «яскравим»та ще й «панувало»? Ймовірно, воно б мерехтіло й тремтіло від численних порухів повітря в корчмі…

Кілька чоловік => чоловіків, осіб, козаків тощо

оглянулись => озирнулись

У повітрі витали звичні для корчми запахи смаженого м’яса, перегару та поту.
=>Нмсд, запахи ці б мали радше не стільки «витати» (тобто рухатися з різним рівнем інтенсивності?), скільки «висіти» - адже вони там накопичуються, накопичуються, накопичуються…

не бритий = не голений

Зодягнений у старі сорочку і свитину, настільки пошарпані, що через них світило голе немите тіло.
=>Зрозуміло, що під одягом, пошарпаним чи навіть і найновісіньким, буде голе тіло, а не одягнене… Крім того, як можна розпізнати, що воно було «немите»? Чимало інших можливих прикметників, нмсд, тут були б доречнішими. Особливо з огляду на те, що читач уже знає, що це тіло було «сухе і худюще, немов таранька». Відтак воно мало б мати колір, вигляд, запах чи смак тараньки – випалене сонцем, висушене вітром, просолене морем тощо…

Без чобіт. Хоча звідки вони у жебрака?
=>До кого звернено це риторичне питання? Нмсд, читач і не очікує, що в жебрака мають бути чоботи, хіба ні? Але якщо це питання не риторичне, то насправді в жебрака чоботи можуть бути з різних місць. Наприклад, п’яний запорожець подарував, чи може цей жебрак десь знайшов мерця на шляху, в лісі чи в степу й зняв собі чоботи, чи навіть десь на базарі вкрав тощо…

Ступні настільки зашкарубіли, що певно були твердіші за волячу шкіру.
=>По-перше, яким чином це можна побачити чи відчути, якщо жебрак стоїть на ногах? По-друге, наскільки стан підошви жебрака має відношення до подальшої розповіді?

Невдала тавтологія:
він мені повідав мені таку гісторію...
строго попередивши студентів … заборонив самостійно продовжувати розкопки Суворо заборонивши студентам продовжувати розкопки…

Отже, тема дуже цікава. Сюжет закручено некепсько. Тепер треба тільки довести справу до кінця – дописати кінцівку. Бажаю натхнення і наснаги!
Щиро,
Олесь Б :)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.79122400283813 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати

• Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …→

• Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …→

• День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …→

• Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …→