Олюня, прочитавши твою роботу я не змогла стримати своїх емоцій. З моїх очей сльозинки покапотіли одна за одною...Навіть присутність директора не відіграла ніякої ролі. Я перейнялася до самої глибини серця.І до того ж, хто, як не я зміг би відчути все викладене тобою у цьому творі.Знаєш, ти надихнула мене!!! У мене вже є дитятко, я безмежно люблю його. Але тепер я зрозуміла, що свою любов йому треба дарувати все більше і більше. Свої негативні емоції чи невдоволення чимось потрібно старанно від нього приховувати...А дже, колись так буде приємно, якщо моя дитина буде відгукуватись про мене, хоча б на половину так, як ти про свою МАМУ. Величезне ДЯКУЮ за настанову !!!
© анонім (194.44.127.—), 15-10-2008 |
