

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	749
Творів:	11335
Рецензій:	17180

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Мініатюра

Триптих материнства

© Оля Бреславська, 28-05-2008
Я часто прокидаюся і знову засинаю, схиливши голову на мамине плече. У напівсні я чую як б’ється її серце і рука мимоволі гладить мою голову…відчуваю на чолі поцілунок її теплих губ. Про що вона зараз думає? Про що шепоче їй те добре материнське серце? Я знаю, тепер я знаю! Їй хочеться вернутися в дитинство, обійняти свою найдорожчу у світі мамочку(мою бабусю) і розповісти як сильно вона її любить. Хіба можна її не любити? Хіба можна забути ту доброту і справедливість, ту працелюбність і доброзичливість, які дарує вона щомиті всім, хто її оточує? Бабусина душа співає піснею, а щире серце ритмічно б’ється і переповнює все її єство музикою любові, умиротворення, злагоди. З уст час від часу злітає то радісна, то тужлива пісня, яка і веселить, і заспокоює, тамує біль і піднімає настрій. Її волосся вкрилось сивиною і тіло зболене до міліметра, але я відчуваю: ще молода бабуся, бо в неї юна, неспокійна і жива душа. Я вдячна їй за щоденні піклування, за колискову пісню, за теплоту і любов! А найбільше – за найдорожче, що нас з нею єднає, - за мою маму ,а її доньку. «Мамо, матінко, матусю. Я люблю, тебе, люблю !- з цими словами вичікувала її з далеких світів заробітчанських, їх шепотіла у снах і будила ними спогади-мрії. Тепер матуся живе лише думками про мене і своїх літніх батьків. Вона не з тих, хто дбає лише про матеріальне для своєї єдиної дитини. Найперше, вона піклується про мій розум і душу. Мама і бабуся для мене-ідеал, з якого черпаю добрі якості, за якими вчуся жити, долати труднощі і досягати мети. Важко змиритися з тим, що моїх берегинь не буде поруч завжди, але тішить те, що їхні милі образи живуть і житимуть в моїй уяві, а їхня любов допомагає мені бути щасливою. Я люблю їх, бо цю любов вселили в душу мою вони, бо бабуся і матуся – моя підтримка і надія, бо вони бережуть мій сон, моляться за мене, бо вони – єдині. Якою буду я? Чи зможу любити дитя своє, як люблять мене ці дві святі для мене жінки. Мабуть, я зумію. Завдяки їм моє серце сповнене любов’ю і теплом. Тією любов’ю я огортатиму дитя, тим теплом я зігріватиму його і так берегтиму його сон, сидячи над ліжечком і уявляючи ті недоспані ними ночі. Я знову прокидаюся і знову засинаю, схиливши голову на мамине плече. Я чую як б’ється її серце і лагідна рука мимоволі пестить моє волосся. Про що вона зараз думає? Про що шепоче їй те добре материнське серце? Я знаю, тепер я знаю!...
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.0157368183136 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Триптих материнства

Золотий фонд ГАКу (версія Хижого Птаха)