Справа далеко не в синтаксичних недоліках. Скептики- люди, котрим завжди щось не подобається, щось не влаштовує, а можливо, ними в певні моменти настільки опановує заздрість, що вони не можуть стриматися і негатив з них так і "пре"...От цей же Олесь: замість того, щоб належно оцінити такий позитивний твір, котрий вийшов з-під пера геніального автора(Оля Бреславська - високо освічена людина. Вона прекрасно знає де треба ставити кому, крапку чи тире...), де муза чи натхнення настільки переповнювали, що їй (автору) було не до дрібниць(, . ; : ---).Вона спішила вилити на "папір" свої думки, враження чи переживання. Їй це вдалося на 200%.Я впевнена, що "Унікальна доля людини" сподобалася багатьом !!! А ті, хто хотів би, непевно, написати на цю ж тему, але не вистачає чи то таланту, чи натхнення не "відвідує" його, так і буде завжди висловлювати свої скептичні настрої хоча б з приводу чогось... МОЛОДЕЦЬ, Оля !!!
© анонім (194.44.127.—), 15-10-2008 |
Цитую, великими літерами вказуючи на синтаксичні недоліки.
"Коли ми йдемо спокійною ходою поміж сотнями людей – наш погляд розсіюється на тисячі речей (ТУТ МАЄ БУТИ РОЗДІЛОВИЙ ЗНАК -НАПРИКЛАД, КОМА) і безліч думок щомиті змінюють одна одну. Ми такі, як усі, бо живемо у цьому світі і сприймаємо його як щось єдине. Та варто нам зупинитись (ТУТ - ТАКОЖ) і все наче змінюється. Все, що нас оточує (ТУТ ЩЕ) близьке нашому серцю, бо ми до цього звикли. Але хіба воно все наше (ТУТ ЩЕ) і чи ми знайдемо когось схожого на себе? Ні. У цьому світі кожен з нас єдиний, хоча колись (ТУТ) може (ТУТ) і був кимось (чимось) іншим".
Важкувато мені читати цей текст.
Олесь.
P.S. Вибачайте, але...
© анонім, 24-05-2008 |
