|
|
| Авторів: |
826 |
| Творів: |
12457 |
| Рецензій: |
19257 |
|
|
|
Код:
|
|
 |
|
 |
Для кохання з однієї тсорони можливо і так. Але кохання це співбуття, діалог. В творі цього немає.Є механістичне кохання, і персонаж- робот без переживань. Чому я так говорю? Бо в творі гоориться щей рпо життєвий шлях людини, про втрату людей. У героїні ніяких думок не виникало, досить сухо описано всі її стосунки. Ну, був один, другий,третій. Вона дуже легко розлучалась із людьми. В житті ми теж так робимо, але навіть якщо так сталося ми деякий час все-одно повертаємось в думках до неї, спілкуємось, зясовуємо стосунки, скаржимося- тобто ми до неї якось ставимось. Цього всього в творі немає. А для любові треба зробити багато, я вас запевняю,принаймні навчитись жити із своїми недоліками іприймати недоліки інших.
О.Т.
© анонім, 16-05-2008 |
Олексію, людину повинні любити не за щось. Для любові нічого робити не потрібно.
© анонім, 16-05-2008 |
Я вдячна Вам за думки, за відгук. Мій твір - скоріше спроба узагальнення певного життєвого етапу, і я не передбачала давати характеристику героям, аналізувати, чому так сталося. Про відповідальність йдеться далі, і моя героїня цілком усвідомлює її.
© анонім, 15-05-2008 |
|
|
|
|
