

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	660
Творів:	10022
Рецензій:	15141

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Володимир Чернишенко: обгрунтування рейтингової трійки

(Рецензія на твір: Переклад № 3. Автор: Володимир Чернишенко, автор: Другий конкурс поетичних перекладів)

До своєї трійки Володимир Чернишенко, автор цього перекладу, додав розлоге пояснення, не опублікувати яке я не можу. Ось воно:

Дорогі друзі! Взявшись за рецензування, я вирішив обрати для себе чіткі критерії оцінювання, відзначаючи окремо кожен компонент вірша-переклада. Розумію, що суб’єктивізму тут не уникнув, але принаймні звів його до мінімуму. Моя суб’єктивна оцінка додавала перекладам лише по одному балу, а це, як бачите, не вплинуло на мою призову трійку, лише розподілила їх по місцях.
Цікаво, що сумарні оцінки почасти й для мене самого були несподіваними, тож думаю у надмірному суб’єктивізмі мені мало хто дорікне.
Рецензії писалися мірою надходження віршів на конкурс. Я не вішав рецензії одразу, бо не хотів виказувати себе або рецензувати когось анонімно, мені це не до вподоби. Сподіваюсь, ви мені пробачите. Не рецензував свій переклад та переклад номер 10, з ідейних міркувань.

МОТИВАЦІЯ:

1. Розмір, що відповідав би оригіналу: 0-5;
2. Змістова точність: 0-5;
3. Текстуальна точність: 0-3;
4. Образність: 0-3;
5. Якість рим: 3-5;
6. Звукове наповнення 3-5;
7. Відповідна оригіналу лексика: 3-5;
8. Суб’єктивна оцінка: 4-5.

ПІДСУМКИ: (13-36)

1. 25
2. 26
3. –
4. 24
5. 18
6. 28
7. 31
8. 30
9. 28
10. –
11. 17
12. 31
13. 21
14. 18
15. 28
16. 28
17. 27
18. 29
19. 23

ВІДЗНАЧЕНІ ПЕРЕКЛАДИ:

Переклад 12 – 31 бал. Перше місце.

Зал тамує подих. Я виходжу
крізь лаштунки на відкритий кін.
Попри час і простір чути можу
справ своїх майбутніх передзвін.

Темінь чорна втупилась вороже,
тисяча біноклів, як списи.
Я благаю, мій єдиний Боже,
чашу сю повз мене пронеси.

Хоч мені у смак твоя забава,
хоч приймаю роль і знаю гру,
але зараз інша йде вистава,
я її на себе не беру.

Втім, усім відміряно по мірі.
І гряде кінець для всіх тортур.
Сам я — лицедій між лицемірів.
А життя іде без коректур.

Переклад 7 – 31 бал. Друге місце.
Мій глядач притих. І я на сцені.
До варцабів голову хилю
І ловлю відгомоном знамення,
Що на долю випаде мою.
Ніч і я – лукавий перехожий –
Під прицілом зоряних очей,
Ти мені, якщо можливо, Боже,
Поклади правицю на плече.
І нехай твоя здійсниться воля,
Роль свою зіграю, певен будь.
Тільки драма ця - стежина полем,
Не моїм, у мене інша путь.
Але все приведено у дію,
І в кінці всеспалені мости.
Я один, повсюду лицедії.
Роки - кроки? Жити - не пройтись.

Переклад 8 – 30 балів. Третє місце.
Гомін стих. І я на сцену вийшов,
До одвірка притулив чоло,
Прислухаюсь – може, скаже тиша,
Що зі мною трапитись могло б.
Хижий морок цілить в мéне грізно,
Дулами біноклів із ніде,
Авва Отче, поки ще не пізно -
Хай мене ця чаша обійде.
Полюбивши намір твій затятий,
Граю роль покірно, не кляну,
Час нову виставу представляти -
Іншим дай цю участь навісну.
Розпорядок дій, на жаль, відомий,
І кінець шляху не відвернеш.
Світ у фальші. Самота і втома.
Існування - ігрище сумне.

РЕЦЕНЗІЇ НА ПЕРЕКЛАДИ:

Переклад 1 – 25 балів.

1. Розмір дотримано. „5”
2. Проблеми головно в таких моментах. „Хай на неї налетять юрбою Яблука, томати і сміття” – у Пастернака нема такого несхвалення. Там просто констатація доскіпливої уваги. „заміксована чаша” – у пастернака і в Біблії не Господь наповнив чашу Христові/Гамлетові, а світ. Це була об’єктивна реальність, а тут – Господня несправедливість. Шмурдяк і антракт не передають прохання до Господа, а констатують відмову. Теж не підходить. Непогано з авторством муки і „господар – раб”. На мою думку, воно передає зміст проблеми. „2”
3. Зміст викривлено всюди, окрім першого стовпчика, якому надає шарму рішення з „блідою тінню”. Немає біноклів. Немає біблійних алюзій у другому стовпчику. Театральна лексика робить порівняння зі світом мало не макаронічним. Висновок з шахами і матом не аналогічний і навіть не схожий за сенсом на Пастернакові поле. „0”
4. Хоча ключові образи загалом не передані, зате з’являються нові доцільні та дотепні. Почнемо з „тіні”, про яку вже йшлося. Образ режисера і актора дуже вдало розкрито у третьому стовпчику. Погано виглядає на цьому тлі лажа, в якої банальні рухи. „2”
5. Рими неточні. Проте, хочу звернути увагу на те, що підібрані з тонким відчуттям мови, від чого не кидаються в очі їх кострубатості. Сміцця-оця, мукхи-рукхи. Це свідоме спрощення тут відіграє позитивну роль. „4”
6. Звучить вірш майже бездоганно. Особливо подобається логічний наголос на ТИ у рядку з рабом. Розмитуі бліду трохи ріже вухо. „5”
7. Навмисне спрощення, пониження стилю характерне для Пастернака. В цьому плані сміливий експеримент подобається. Проте, „шмурдяк і роля” та „томати і зафіксована чаша” здається, належать до різних часів і субкультур. Це робить вірш надто „нерівномірно-стьобним”. „3”
8. „4”

Переклад 2 – 26 балів

1. Розмір дотримано. „5”
2. Зміст дотримано, проте є проблеми. Залишити лаштунки і вийти на підмостки – різні речі. Думається, ліричний герой стояв саме за лаштунками, чекаючи свого виходу і „ловив у далекому відлунку” (теж неточно, бо він розбирав шепіт акторів, що виступали перед ним), коли ж йому виходити. До того ж, слова „іншу драму грають” (хто?) і „идет другая драма” різні змістовно. У першому випадку з’являються ще якісь керівні сили, яких нема у оригіналі. Різниця також і в тому, щоб притулитися до одвірка лобом (розпач) і „прислонясь к дверному косяку” (недбало, вичікувально). „3”
3. Текстуально все в нормі. „3”
4. Образи натягнуті. До одвірка лоб мій припаде – страшенно штучно. Кінець, що диктується вироком теж зле. Авва Отче схоже на одне ім’я, в той час як авва – молитовне звернення до Бога-Вітця. Зате фінал дуже вдалий. Не пройдеш навпростець – один з найліпших варіантів. „1”
5. Кидаються в очі невдалі рими „припаде-гряде” і „сприймаю-грають”. Перша взагалі є дієслівною. Житейство-фарисейство псує увесь останній стовпчик. „3”
6. Милозвучність псується: „залишив’я лаштунки” і „ціля тьвм ене”. „4”
7. Долі вирок, що мені гряде виглядає надто „высокопарно”, порівняно з простим рішенням Пастернака. Та ж історія і з лобом, що припадає. Звертає увагу також і „на цей раз вивільни” замість грамотнішого „цього разу вивільни”. „3”
8. „4”

Переклад 4 – 24 бали

1. Розмір не дотримано. Єдиний позитив – витримано новостворений розмір. „2”
2. Підкидати пенні – це коли доля є випадковою, непередбачуваною і незнаною. Ліричний герой ловить „в далеком отголоске” те. Що станеться. Те, що обумовлене завчасно, приготоване для нього світом. Темінь ночі не „супроти” мовця. А слідкує за ним. Він з нею (і вона з ним) не бореться. „Я молюся до свого Отця” руйнує абсолютно все. Цей вірш – увесь вірш – звертання до Нього. А тут це звертання в порожнину, у якому йдеться зокрема і про Бога. „Продуман распорядок действий” взагалі десь пропав. Хоча рішення „як не смерть то тюрма” вдале, бо фразеологічне. „2”
3. Текстуально це вже не пастернак, бо так схотів перекладач. Що ж, воля його. „0”
4. Образ „мідного пенні” хоч недоцільний, бо ж призводить до перекосу в бік Гамлета від Христа, але цікавий. В житті, як муха в клеї – призводить до надто великої зміни сенсу. Нема доскіпливої уваги мороку, з’являється терновий вінець, нема поля... „1”
5. Рими переважно вдалі, але з’являється нікому не потрібна моноримічність: Отця-ця-кінця-вінця. Недопрацювання перекладача псує залишки позитивного враження. „3”
6. До недоліків належить: „йау же на сцені”, „любльуу сі твої приколи”, „борсаю сьвж итті”. Подобається двозначність „ЧеКа мене в житті” :) , аллітерація „мене минує” та „чорна темінь ночі”. „4”
7. Пенні, про яке вже казав, приколи, які аж ніяк не в’яжуться до пенні. Зате нормальна проста мова, властива Пастернакові. „4”
8. „4”

Переклад 5 – 18 балів

1. Розмір постійно стрибає. Перекладач не лише його змінює, а й не дотримується, навіть не ставлячи це собі за мету. „0”
2. Абсолютно інша тональність вірша. Це не Гамлет, а фіґляр. Починаючи з викличних інтонацій „усім стулити пельки...” і закінчуючи „я все зміню”... Адже ліричний герой не міг ніц міняти, у цьому й проблема. Він благав про те Господа, але той не зглянувся. „0”
3. Текстуальна точність дещо цікавіша. Обігруються образи Пастернака, викривляються під іншим кутом. Показовим є косяк, який, мабуть, став основою для цього перекладу. Біноклі перетворюються на засіб нечемної цікавості глядачів, а не доскіпливої уваги. Але це прочитання має право на життя. Келих – помийне відро. Блюзнірство. Не стосовно Пастернака, А СТОСОВНО ПЕРШОДЖЕРЕЛА ЦІЄЇ ФРАЗИ. Але це вже суб’єктив. Висновок абсолютно інший. „1”
4. Про образи вже дещо сказав. Помийне відро, долю, що за хвоста впіймав, згадки про Висоцького... Надто багато нулів. „0”
5. Єдина невдала рима – впіймав-виступав. Решта рим нетривіальні, дотепні і цікаві. З несподіваними підтекстами :). „5”
6. Звучання непогане, якби не збитий ритм. Але це вже інший пункт. „5”
7. Лексика не відповідає оригіналу. „Здох”, „шо”, „мурлін монро”... Це не Пастернак. Це стьоб. Непоганий стьоб, але... „3”
8. „4”

Переклад 6 – 28 балів

1. Розміру дотримано, іноді за рахунок двозначності наголосів, що не вплинуло на якість виконання. „5”
2. Вихід з-за лаштунків і вийти на підмостки – різні речі. Думається, ліричний герой стояв саме за лаштунками, чекаючи свого виходу і „чув у відголоссі”, коли ж йому виходити. Кубок зіпсовано. Він тут схожий радше на Кубок Чемпіонів ніж на чашу з Біблії. Це прикро. Проблема із задумом. Він його не „завжди любив”, а завжди любить. І цього разу теж. Він любить задум, але просить антракт. До речі – не антракт, а взагалі – просить позбавити його участі в драмі. Тяжко жити, та такий наказ. Своєрідно, але зовсім не те ж саме, що й фразеологізм автора. І не так фразеологічно, до речі. „3”
3. Текстуально наближається до норми. Лише Авва Отче пропало, але воно є не у всіх Євангеліях. „3”
4. Врамлення дверей – штучний образ. Страшенно штучний і тому не „пастернаківський”. Що таке „вперед майбутнього” сказати важко, але там принаймні щось вгадується. Така ж ситуація і з мушками вісь та коном. „1”
5. Рими неточні, але всі оригінальні і цікаві. Особливо подобається дверей-вперед, задум-заради, чітка-наказ. „4”
6. Збіг приголосних „вв ідголоссі” і дещо недолуге „майбутнь ого м ого”. „4”
7. Не збережено біблійну лексику на користь театральної. „4”
8. „4”

Переклад 7 – 31 бал

1. Розмір бездоганно передано. „5”
2. Варцаби за словником Грінченка „оконный косяк”, а не дверний. Хоча, думаю, цим тут можна знехтувати. Цікаво, чи можна вважати рівнозначними „поклади правицю на плече” і „чашу эту мимо пронеси”. Думаю ні, бо перший жест означає підтримку, а другий – милість. Хоча, може тут йдеться про підбадьорливий жест – ну, мовляв, кидайся в пекло, я з тобою... Порівняння драми зі стежиною полем – не властиве оригіналу, але компенсує відсутність поля у останньому стовпчику. До речі, й відсутність чаші компенсує додаткова біблійна алюзія – нехай прибуде воля твоя. „5”
3. Знов таки, він не на сцені, а за лаштунками, на підмостках. Але це не важливо. Початок другого стовпчика – політ перекладацької думки. Звідкись узялися зоряні очі, яких не було в оригіналі. Незрозуміле порівняння з лукавим перехожим. Відсутність чаші. Висновок абсолютно авторський. „1”
4. Образи використані перекладачем, як це не дивно, виглядають занадто поетично для пана Живаго, під якого „косив” Пастернак. „2”
5. Рими без проблем. На перший погляд дивують хилю-мою, але й воно у звуковому оточенні дуже гарно звучить. „5”
6. Див. п. 5. Звукове оточення створює ефект чогось густого, барокового, текучого. Трохи не Пастернаківське. „4”
7. Звертає увагу словотвір. Всеспалені – чудове слово, гідне Пастернака. Трохи фальшиво виглядають зоряні очі, випадаючи з простого, невибагливого лексичного набору оригіналу. „4”
8. „5”

Переклад 8 – 30 балів

1. Розмір оригіналу дотримано. „5”
2. Про вихід на сцену і на підмостки писав уже багато разів. Це не так суттєво. Може скаже тиша – сумнівно, адже він чув гомін, шепіт, а не тишу. Губиться театр. Але зараз інша драма, а не час ставити нову, як тут. Концептуальна зміна. Останній рядок псує загалом вдалий останній стовпчик. Існування – ігрище сумне, це, перепрошую, навіть поряд не лежало... „3”
3. Як не дивно, текстуально переклад ближчий до оригіналу, ніж змістовно. Біноклі тут є, як в оригіналі, але тут вони – зброя (дула). До речі, краще вже було би жерла, абощо... Гарне рішення із затятим наміром. Останній рядок псує. „2”
4. Образність добра. Передано вдало, органічно виглядають „біноклі з ніде”. Лише ось театр зникає, він лише у сцені, а більше – ніде. „3”
5. Рими вдалі. „5”
6. Виникають питання з „д оо двірка” і „ціли тьом ене”. „4”
7. На жаль, участь навісна занадто не пастернаківська, надумана якась... До речі, слово участь скидається на кальку з російської. Знов таки, існування ігрище сумне... Вивозить затятий намір і біноклі з ніде. „4”
8. „4”

Переклад 9 – 28 балів

1. Розмір відповідає оригіналу. „5”
2. Мотиву дороги, рушання в путь в оригіналі не було, а тут є – стою на порозі, що зі мною трапиться в дорозі... Дивне вирішення з біноклями з-під поли, відтінок чогось прихованого, недозволеного, а він же виходив на підмостки і потім на сцену, якраз на загальний огляд. Додаткові алюзії на тему Гамлета (чи вже король). Ешафот в кінці тунелю – ешафот нехай, але кінець тунелю... знову мотив дороги чи тривалого процесу. Дивно звучить докір Богові, якого в оригіналі не було. „2”
3. Поява Йордану, поли, ешафоту, назви драми. Гарно звучить – чашу відхили. Доцільна поява Юди. Дивно, чому сказано Абба замість Авва, як у Біблії. Між тим відхилення досить значні. „1”
4. Насправді вдало поєднано і театр і Біблію. Це частково виправдовує і Йордан і Юд. І кострубате слово „репертуар” і назву драми. Дивно, чому вжито зорі-очі, хоча це мабуть іще один зв’язок театру зі світом, хоча й сумнівний. „3”
5. Невдала рима тунелю-фарисеї тримається лише на співзвуччі. Видається, що і „біноклі з-під поли” і „Йордан потече” виникли саме задля рими... „4”
6. „чо мм ене покинув ти”. Задовге слово репертуар змушує забуксувати. Решта – читається легко. „4”
7. Лексика відповідна. Без надто значних відхилень і високого стилю, як і потрібно для Пастернака. „5”
8. „4”

Переклад 11 – 17 балів

1. Розмір не відповідає оригіналу. „0”
2. Зміст наближено нагадує оригінал. „1”
3. Текстуально відмінний твір. „0”
4. Проглядаються схожі з оригіналом образи. „1”
5. Рими відсутні. „3”
6. Читається, як проза. „3”
7. Лексика відповідає оригіналу. „5”
8. „4”

Переклад 12 – 31 бал

1. Розмір дотримано. Вірш читається легко, на одному подиху, як і оригінал. „5”
2. Про лаштунки – втомився заперечувати. Не суттєво. Гарна знахідка з біноклями, але знов таки – не зброя, а суб’єкт доскіпливої уваги. Різниця між забавою „у смак” і суворим наміром надто велика. Було б непогано, коли б це був лише театр, а це ще й Біблія. Життя іде без коректур – сенсові інша фраза. „4”
3. Дивує „попри час і простір”. Решта в нормі. Як це не дивно, заміна одного фразеологізму іншим читається чудово. Але текстуально неправильна. „2”
4. Образи в дусі Пастернака. „3”
5. Дієслівна „виходжу-можу” за рахунок отого Д сприймається, як оригінальна. „тортур-коректур” і „забава-вистава” гірше. Найгірше – моноримічність: „виходжу-можу-вороже-Боже”. „3”
6. Звучить легко і невимушено. „5”
7. Лексика нормальна. Викликає питання справ майбутніх передзвін, надто поетично. „4”
8. Вражає синтез літератур на осі ПастернаКостенкО. Моє шанування. „5”

Переклад 13 – 21 бал

1. Розмір не витримано. Часом він вимагає неприродного читання слів і наголосів. „Все що сталося”, „Ухилитися”, „Якщо лиш можна, о, Авва Отче”... Останній стовпчик взагалі без коментарів. „1”
2. Відлуння трунків – притягнуте задля рими. І що пережив він також не ловив. Невгамовний задум викликає веселі емоції. Зате збережено чашу і біноклі на осі, які між тим, виглядають надто дослівно. „2”
3. Текстуально виконано добре. Проблема в тому, що переносячи біноклі і чашу і поле перекладач змінює їх значення. „2”
4. Як уже казав, образи викривлено. „2”
5. Іменникові рими лаштунків-трунків. Дієслівні прихилив-пережив. Прикметникові невгамовний-повний. „3”
6. Вже згадуване колись „д оо двірка”, „можн аоа вва Отче”, „погоджую сьз іграти”. „3”
7. Лексика відповідає оригіналу. „4”
8. „4”

Переклад 14 – 18 балів

1. Розмір не лише змінено, а й не витримано. Постійно спотикаєшся, читаючи. „0”
2. Змістово неприйнятним видається лише „ми склали вже порядок дій”. Насправді мовець не долучався до того складання, а підкорявся йому. Також не підходить і бій з лицемірством, активна дія, якої не мав оригінал. „2”
3. Текстуально переклад виглядає аж занадто буквально. „2”
4. Підпирати дерево дверей – штучно і не по-пастернаківськи. Туди ж і бій з лицемірством. „1”
5. Рими, там, де вони є, виглядають надто вбого. Дверей-тіней насправді ще гірше ніж темноти-пронеси. „3”
6. Збіг звуків „Й” трохи дратує. „готови йй ти”, „порядок ді йй відомо”... „3”
7. Лексика перенесена дослівно. Тому, хоча в рос. Тексті вона виглядала органічно, в українському – штучна. „3”
8. „4”

Переклад 15 – 28 балів

1. Розмір відповідає оригіналу, якщо не рахувати необхідності прочитання дАрма, віл цьогО і мруть... Це трохи псує загальне враження. „4”
2. Концептуально хибна фраза про „вісточку з майбутнього”. Слово „роззява” понижує стиль там, де цього робити не варто. Так само і зі „зголошусь зіграти роль.” Не зголошусь, а погоджусь, бо він не по своїй волі, а по волі Божій стає на цей шлях. З чашею проблеми – саме чаша, а не усі мають оминути... „3”
3. Немає іншої драми, є викривлена дійсність, картини порівняні з графіком дій – сумнівно. Висновок неправильний до половини. Там де від цього мруть. Отче Авва звучить як „дядько Павло”, губиться біблійна суть і нової не знайдено. „2”
4. Образи підходящі. „3”
5. Рими вдалі і ретельно дібрані. „5”
6. Звукове наповнення почасти кульгає. Найпоказовіший момент – „сві твф арисействі”. Ще є „ха йй ак чаша”, я кк артини”... „3”
7. Лексика часом невідповідна – роззява. Але ж є неминучий факт, який подобається... „4”
8. „4”

Переклад 16 – 28

1. Розмір дотримано „5”
2. Як на мене, втілював його б я залюбки несе відтінок умовності, тоді як у Пастернака цей рядок засвідчує згоду в будь-якому разі, повну згоду, лише потім лунає прохання „уволить” на „этот раз”. Завершення зовсім інше – тут воно натякає на якусь повторюваність, яку слід подолати (ще не раз), у Пастернака – на протяжність, рутинність і тривалість одного процесу (жизнь прожыть). Гарне рішення з порогом темряви і перехрестям. „3”
3. Текстуально автор відійшов від оригіналу, додав цикуту, що є цілком новим символом, хоч і вдалим, питання „бути чи не бути”, перехрестя, як противагу перехрещеним поглядам біноклів... Загалом, порядку оповіді дотримано. Хоча, як на мене, біноклі відіграють у вірші дуже важливу роль – прив’язують до театру... „1”
4. Фальшиво звучить „доля невблаганная”, поруч із простою стрункістю оригіналу. Уже згадував про перехрестя і цикуту, але вони вдалі. „2”
5. Єдине питання викликає шляху-віку, але це не так суттєво, адже співзвуччя з’їдає відсутність рими. „5”
6. Звукове наповнення кульгає. По-перше „гомі нвщ ух”, „хай раба твог о о”, трохи ламається язик на „втілював його б’я залюбки...” „3”
7. Лексика відповідна оригіналу. „5”
8. „4”

Переклад 17 – 27

1. Розміру дотримано „5”
2. Звідкілясь узялася доля, чий замір ловить ліричний герой. Це погано, ще й з огляду на те, що потім говориться про задум Господній. Ніякої долі! Незрозуміло, звідки взялася синь. Жити – не виходити на кін не лише не в’яжеться з оригіналом, але й не компенсує втрату поля, яке слід перейти. „2”
3. Останній стовпчик абсолютно інакший. І половина передостаннього теж. „1”
4. Біноклі невмолимі й непроникна синь не надто добре, порівняно з простими і стрункими образами автора. „2”
5. Іменникові рими вороття-життя і гамір-замір. Перше відтінюється небавом, а друге – заміром, майже неологізмом. „4”
6. Серед звуків „д оо двірка” не надто добре, загалом читається легко і гладенько. „4”
7. Збережено символи автора і додано свої, що полегшують сприймання. „5”
8. „4”

Переклад 18 – 29 балів

1. Розмір дотримано. „5”
2. Змістовно викликає питання міна знавця, якої у мороку не було у Пастернака. Аплодую вузьким дорогам, що нагадують Христові вузькі ворота. Завершення, що містить елемент вбору, що не відповідає оригінальній „обреченности”. „3”
3. Нема біноклів, з’являються більма. Решта послідовно відтворює оригінал. „3”
4. До морока додано характеристику „хижий”, дивно, що фарисейство стало ВИРОМ підлоти, теж емоційна характеристика. „2”
5. Рими в нормі. „5”
6. Стандартні проблеми з „гамі рвщ ух”, „д оо двірка”. „3”
7. На жаль, театр проглядається лише в сцені, та й та може розцінюватися, як просто життєва алегорична сцена. Біблійна тема розроблена краще. „4”
8. „4”

Переклад 19 – 23

1. Останній стовпчик збив ритм. І передостанній теж. „3”
2. В оригіналі нема „вічних перепон”. Висновок абсолютно інший. Заберу згоду грати роль – грубе викривлення сенсу, що був у оригіналі. „2”
3. Текстуально викликає запитання той таки останній стовпчик, відсутність біноклів. „2”
4. Образи відповідають оригіналу. „3”
5. Балкони-перепони – іменникова рима. Гірше моноримічність край-давай-нехай-прохай, яка ріже вухо. „3”
6. Знов таки „д оо двірка”, але можна на те не зважати. „3”
7. Кидається в очі слово „спіч”, яке тут ні в тин ні в ворота. Оте фамільярне звертання до Господа теж коробить. „3”
8. „4”

Підтримую, пане Володимире, щодо необхідності визначення критеріїв. Хоча запропонована система для рівня ГАК,у дещо складнувата, але вона може бути основою майбутньої системи оцінок. 3 - 4 критерія було б достатньо. Але це потребує широкого обговорення.
М.Ц.

Дякс, друзі, зацний дякс.
Ч.В.
:)

йопрст. навіть слів нема. робота, звичайно, велика... цього разу, після 1 конкурсу, я від такої відмовився - не вистачило часу. але ідея з балами - розумно.

чессло, з повагою
andriy д.м.

Дякую, Володимире, за розлогу рецензію. :)

МС

	Додати свій відгук

Згенеровано за 0.0097348690033 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design