[ Без назви ]

Ні, Тарасе, я теж читаю усі переклади з цікавістю. Взагалі, люблю читати... І Шекспіра перекладала, щоправда російською, і не сонети, а "Ромео та Джульєту", ще на світанку туманної юності... Тож мені це дуже цікаво. Я приймаю участь у дискусії, висловлюю загальні зауваження щодо перекладу цього сонету. А оцінювати балами конкурсні твори учасникам мені здається досить сумнівною пропозицією. Тут багато буде залежати від вдачі того чи іншого конкурсанта - частина поставить найвищий бал собі (хоча б в умі), а іншим відповідно щонайменші бали, а частина, чи то добре вихована, чи то з альтруїстичними поглядами на життя, усім вмаже по 12, окрім себе...
Вірної картини не буде у жодному випадку.
Мені чимось подобаються усі переклади, бо в кожному є своє, неповторне.
НМД, найкращий на сьогодні переклад пана Карпового. І не просто найкращий з поданих, а взагалі дуже й дуже добрий. Кожний, хто попрацював над цим перекладом, зрозумів, як важко втиснути в коротенькі рядки повноцінні образи, і щоб не було схоже на скоромовку, чи логопедичні вправи. А в нього все вийшло дуже добре.
Оце моя думка до конкурсних обговорювань.
З повагою до Вас, до організатора і до учасників конкурсу, Галина М.

© анонім, 08-03-2008

Т Ш-З: А то я бачу, що тільки я прочитав конкурентів та прорецензував їх, більшість або просто прочитала, або навіть не ознайомилася, а це недобре є.

Так ви і зробили свій переклад одним із перших, а деякі не такі метикуваті, як ви. Я, наприклад, від природи тугодум. Тут же ж справа ось у чому. Із усіх перекладів на ГАКу я дійсно досі прочитав тільки один - той, що належить перу Тараса В'єнца. Потім взявся за створення власного. І що ви думаєте - деякі рядки у мене стали виходити точнісінько як у Тараса. А зараз оце сиджу, читаю переклади російських колег, і бачу, що і Тарас, схоже, зазнав впливу з їх боку. Напр., переклад одного А. Аминова (див. http://libelli.narod.ru/sonnet66/Russian/index.html) починається рядком Мне в тягость всё. Прошу я смерть: "Приди!", а переклад Тараса - рядком Обридло все, благаю смерть: «Прийди !» Може, це випадкове співпадіння, а може, вплив одного перекладу на інший. Так що я для себе вирішив, аби мінімізувати чужий на себе вплив, нічиїх перекладів не читати, поки мій власний не буде готовий. Зараз він готовий, чи майже готовий, і я можу приступити до рецензування колег. Отаке.
Щиро,
М.К.

© анонім, 07-03-2008

Глядацькі симпатії - то симпатії глядачів, а не учасників, тому нічого не вийде. Але на наступні конкурси, гадаю, буде цікаво спробувати такий механізм голосування - щоб кожен хто бере участь одразу розумів, що йому доведеться оцінювати колег. А то я бачу, що тільки я прочитав конкурентів та прорецензував їх, більшість або просто прочитала, або навіть не ознайомилася, а це недобре є.
Щиро
Т.Ш-З

© анонім, 07-03-2008