ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 806
Творів: 12223
Рецензій: 18811

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Різдвяне чудо

(Рецензія на твір: Недописаний лист до Святого Миколая, автор: Ігор Скрипник)

© Камаєв Юрій, 26-12-2007
Гарне оповідання, витримане у жанрі різдвяної казки, з акцентуванням на родинних цінностях та справжнім чудом у релігійному сенсі цього слова. Від попсово-комерційної новорічної метушні до чогось чистого, предковічного. Навряд чи людина у такій екстремальній ситуації згадуватиме придуманого совітами (Островським та Римським-Корсаковим :)) і очищеного від будь-яких релігійних підтекстів Діда Мороза, глобалізованого Санту чи мешканця далекої країни Суомі - Йоло Пукі.
Дозволю собі лише кілька ненавязливих порад автору:
Згадка про човен Харона може б була б вельми влучною, якби герой катався на лижах десь у північному причорномор'ї, поблизу розкопок древніх елінських полісів :). Нмд, краще замінити на щось доречніше дбайливо описаному автором карпатському краєвиду.
Ігорю, мені дещо забракло мовного колориту, хоч наратор трохи закидає діалектизмами, але вони тонуть у літературно-наддніпряському мовному каноні.
Катастрофічно розлогої журавлини я не помітив. Нє, воно може і так, якби пані Оксана була господаркою гірського пансіонату, ну там ще з десяток гостей, скоїлося вбивство і Еркюль Пуаро (або ж навіть місс Марпл) проводить розслідування і тоді розповідь наратора викликала б у уславленого детектива сильні підозри. От типу, сер Микола, нема в Карпатах чорної землі, а є виключно глиноземи. Та й лижі типу вас тефлонові, фірми Фішер, не так поводитимуться при падінні, а просто злетять з ноги. І мобілка у вас із цигарками суха-сухісінька. А тому ви, сер Микола, не іздили на лижах з Сікача, а у той час проникли в номер сера Петра, домішали до його гальби пива пальоної горілки, від чого він помер у страшних мученіях і зфальшували заповіт його бабусі щоб заволодіти родинним замком і контрольним пакетом акцій славського деревообробного комбінату.
Однак, позаяк це не англійський детектив, а різдвяна казка, я, як і інші простачки, якось проїхав повз ці вопіющі нестиковки фактичного матеріалу і без потужної оптики шановного Коки самотужки не розгледів цієї підступної розлогої журавлини, що росте на карпатських чорноземах. Нє,я тоже за правду жизні, але ці дрібнички просто не видаються мені такими вже фатальними.
Гарне оповідання, пиши ще.

Згідна з Кокою Черкаським. Як на мене, то краще нехай тобі вискажуть всю правду в очі, аніж затиратимуть їх улесливою пилюкою. Раз потрібно дещо переробити твір і тобі ще яскраво вказали на всі помилки, значить вперед!
перепрошую за дещо, можливо, різкуватий тон, проте м'якше не виходить.
Танюха

© Танюха, 06-01-2008

Власне, я ось якось навіть назвав питомо карпатського бука грабом, позаяк у нас бук хоч росте подекуди, та геть рідко зустрічається. То ж карпатські реалілії уявляю вельми приблизно. (як і переважна більшість читачів)

Друже КамЮ, сплутати бук із грабом дуже легко, мабуть, не кожен гуцул зможе відрізнити одне від іншого :)
Ти не кокетничай, це все одно що сплутати аквамарин із смарагдом :)
Тим більше, що така плутанина може характеризувати ГОЛОВНОГО ГЕРОЯ.

Але якщо автор пише, що "дим від цигарок зникав у верховіттях сосен", то це характеризує не ГОЛОВНОГО ГЕРОЯ, а АВТОРА.

Мабуть ти має рацію, дбайливість у дрібничках для автора вельми важлива, в них, як казав класик, ховається диявол. Хоча, мені здається, ти дещо згустив фарбу.

Як можна згустити фарби на навчальному сайті ???
Ми тут всі свої :)
і ми повинні ставити собі за мету високі цілі, а не лестити один одному...
К.Ч.


© анонім, 01-01-2008

Мені приємно порівняння з Кокотюхою, але ми з ним перебуваємо у різних вагових категоріях. :)

Це Кокотюсі має бути приємно, що його згадують на Гоголівській Академії ! :)

Власне, пане Ігоре, вам має бути приємне не моє порівняння вас із Кокотюхою ( бо, власне, я вас не порівнював... а ставив Кокотюху у приклад) , а власне те, що ваш твір жваво обговорюється. Обговорюється твір, а не особистість автора. А автору даються поради, до яких він може прислухатися чи ні.

Натомість у мене виникла цікава ідея навіяна, як цим твором, так і вашими рецензіями. Це оповідання може вирости у щось більше:).

Так і мусить бути. Дійсно, навіщо переробляти не дуже вдале оповідання, краще розпочати з нуля і написати щось нове і більш вдале. :)

Чекаємо з нетерпінням !

К.Ч.

© анонім, 01-01-2008

Друже Коко, і тобі наснаги й усіляких гараздів у Новому році, та щоб частіше радував читачів новою прозою і критичною думкою.
Власне, я ось якось навіть назвав питомо карпатського бука грабом, позаяк у нас бук хоч росте подекуди, та геть рідко зустрічається. То ж карпатські реалілії уявляю вельми приблизно. (як і переважна більшість читачів) Мабуть ти має рацію, дбайливість у дрібничках для автора вельми важлива, в них, як казав класик, ховається диявол. Хоча, мені здається, ти дещо згустив фарбу.

Ігорю, тобі наснаги у доопрацюванні цього тексту. Із Новим роком та Різдвом!

Кам.Ю

Кам.Ю

© анонім, 28-12-2007

Мені приємно порівняння з Кокотюхою, але ми з ним перебуваємо у різних вагових категоріях. :)

Я повиправляю дещо у творі, відповідно до ваших вказівок, однак докорінно переробляти його не буду - повиправляю ляпсуси, основні проколи тощо.

Натомість у мене виникла цікава ідея навіяна, як цим твором, так і вашими рецензіями. Це оповідання може вирости у щось більше:).

Дякую за ґрунтовні поради!

Щиро І.С.

© анонім, 27-12-2007

Шановний друже пане КАМЮ !
Насамперед дозволь привітати тебе з наступаючим католицьким Новим Роком , побажати наснаги, наснаги і ще раз багато сала !

Дякую за рецензію на мою рецензію. Що казати... Звісно, у нас різні підходи до оцінювання твору. Я вважаю за краще казати те , що думаю. А думаю я так : котлети окремо, мухи - окремо.

Пан Ігор Скрипник мені подобається тим, що у нього повно нових незаяложених класних ідей. Наприклад, твір "Фотоапарат". І ось цей останній твір - це взагалі вапше !

Але я можу розрізнити і відділити хорошу ідею від спроби її реалізації.
Коли ти читаєш скрипниковий ( чи будь-яий інший) твір просто як пересічний читач, ти сам у своїй голові домислюєш картини, і тому можеш не побачити ляпів.

Але ж я "зашпортався" на одному, потім на іншому і врешті взявся читати не як пересічний читач, а аналізувати кожне слово і речення. Ну, результат ти бачиш.

У мене є свій метод : я "знімаю" в голові фільм. Я думаю, як те чи інше місце реалізувати у цьому фільмі. Як його буде сприймати глядач. Врешті виходить, що мій "сценарій" входить у конфлікт із написаним оригіналом. Потім я дивлюся, у чім річ, пишу зауваження до оригіналу. Ото таке. ТОму наприклад я собі уявляю, як можна зняти те, що "дим сигарет з ментолом розтанув у верховітті сосен". А ніяк інакше, як підняти сигарету метрів на п"ятнадцять угору до самого верховіття. Або нагнути сосну до землі, так щоб її верховіття було на рівні обличчя Миколи.

Я вже не пишу про те, що в Карпатах сосну не так часто і зустрінеш, в основному хвойні ліси складаються із ялин, ялиць, смерек і т.п. Сосну я живцем побачив лише у лісах під Києвом. Сосна в Карпатах - це , можна сказати, " в діковінку". Але я про це в рецензії не пишу, бо мало чого буває.

Загалом , якщо оцінювати за 12-бальною шкалою, то задум твору я оцінюю на 12, а реалізацію - на 3. Як видно, дуже великий і значний розрив. Чому я так роблю ? Я міг би також "польстіть" автору, похвалити його, наговорити на кшталт "ах ти наш добрєнькій, богатєнькій Буратіно !"... і що б з того було би ? Хіба що пан Ігор наговорив би мені такого ж самого в якійсь пецензії на мій твір :)

Влітку я зустрічався в Гуляйполі з Кокотюхою. Він похвалився, що за його книжками вже знімається третій чи четвертий фільм ! А хто з нас може похвалитися таким досягненням ?
Якщо порівнювати Кокотюху зі Скрипником, то я скажу, що у Ігора мислення більш навіть парадоксальне, аніж у Кокотюхи. Читаючи твори Кокотюхи, я там не бачу нічого, як заяложених інтриг, що давно вже зустрічалися у інших аворів, тільки адаптованих до нашої сучасної української дійсності. От, наприклад, прочитав твір "Темна вода". Ну що, задум ( за 12- бальною шкалою) на "7", проте реалізація десь на "10" чи навіть на "11". Кокотюха дуже майстерний писака, пише , звісно, дуже смачно. Тому і фільми знімають за його книжками.

Ось до чого треба прагнути.
НМД.
К.Ч.

© анонім, 27-12-2007

Нмд, рецензія шановного Коки вельми корисна і зауваження слушні. Я вважаю, що до більшості його зауважень потрібно дослухатися. Не кожному щастить на такий детальний розбір. Однак, особисто я багато що з того просто не помітив, воно вже на рівні квантової фізики і така прискіпливість видається мені дещо надмірною. (ну напр, із сигаретами і мобілкою)

Кам.Ю

© анонім, 26-12-2007

Шановний Юрію!

Щиро вдячний за відгук.

Чесно кажучи, теж вагався чи доречним буде Харон, але вважаю, що Микола дещо знав про такого персонажа грецької міфології. Щоправда, якщо я знайду більш доречного гуцульського персонажа, то обовязково поміняю.

Із діалектизмами боявся пересипати перцю, тому їх кількість я обмежив.

Втім над цими зауваженнями та тими, що зробив Кока Черкаський я ще поміркую.

Щиро Ігор Скрипник

© Ігор Скрипник, 26-12-2007

  Додати свій відгук
 
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0162508487701 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif