Та певно, що влаштує. Просто незручно якось звертатись у коментарі до людини і не знати бодай її псевдо.
Моя відповідь на рецензію пана Рабіновича є частково відповіддю на вашу рецензію. Хочу іще додати, що я не прихильник виховування читача "напряму". Якби я написав: "оце, читачику мій, добре, а це погано; так, читачику, чини, а так не чини", то читач, скоріш за все, плюнув би і відповів: "А іди ти, ауторе, зі своїм моралізаторством на три літери, і не пояснюй мені прописних істин. Сам знаю, що такоє хорошо, що такоє плохо."
Розумієте, мені хотілося не розжувати та в рот читачевий покласти, а щоб читач сам, прочитавши, дійшов до правильних висновків. Ось як ви сьогодні. Ви ж все правильно написали, що за сміхом криється велика проблема нашої нації, що з нею треба боротися. В точку, дорога моя панянко М, в саму точку! Саме це я і хотів почути від читача! Саме це. Дякую вам щиро за розуміння.
З повагою,
М.К.
© анонім, 03-12-2007 |
