1. Дерева поснули
Над втомленою денною спекою річкою
Тихо-тихо плавають
Золоті лелітки на воді
Ліниво літають чайки
Махають крилами гедзі і оводи
Листя акації тріпоче ледь-ледь на південному вітрі
Усе стабільно? Так, усе стабільно…

2. Тихо над...

мовчати... слухати тишу,
зіткану з органзи.
не перевтілитись в іншу,
ховаючись в пів-сльози...

відчувати небо долонями,
зрікатись терпкого болю...
і у тиші пів-відстороненій,
у пів-миті...
вдихати ДОЛЮ...

16.02.2007

...

Невідчитана любов
Незрозуміла молитва
І перелякана радість
Ідуть вулицями життя

Зустрічають те що є
Розуміють як хочуть
А смітя думки затикає
І показує своє я
15.02.2007р.
...

Хтось щось комусь пообіцяв
Слова словами залишились
Той хтось забув пішов пропав
Тим що вчинив себе він скривив
В уяві де яких все втратив
Хоч час нове й нове  писав
Той хтось не йшов того шукати
Чому і друзям не сказав
Обіцянка прийняла крила
На...

*    *    *

Не в граніті могутньому
Чи незламному залізі
А у слові леткому
Слабій людині
Все найдовш протриває
Бо люди як краплі
Словами як краплі
Розбивають пороги сторіч
...

Я хотіла поему скласти,
Або пісню нову написати,
Чи роману початок покласти,
Може, триптих намалювати…

Я хотіла вночі розридатись,
На частинки малі розірватись,
Почуттям своїм вихід знайти,
Бо нема мене там, де є ти…

Та покинула враз мене муза...

Дивовижне мистецтво співу!
Я ж про тебе вже майже забула,
А зірвалася з вуст моїх пісня –
І кохання я знову відчула.

Я створила собі інший вимір,
Нотним кодом зашифрувала,
А словами я втілила думку у вірш
І потім її проспівала.

І постали  у па...

Кохайте! Кохайте і будьте коханими!
Вдень і вночі, восени й навесні!
І не вважайте себе безталанними.
Вас покохають! Ви – не одні.

Кохайте так щиро, немовби лиш раз –
І палко й шалено кохатимуть Вас!
Кохання, повірте, спасе від страждань,
Й вон...

Воювала, боролась, билася,
підставлялася під удар...
Все скінчилося. Все скінчилося.
Ти  згоріла. Ти Жанна д’Арк.

Відбувалась десь коронація,
коли ти вмирала від ран.
Ти здобула для нього Францію,
залишивши собі Руан.

Ти програла. Усе скінчил...

Евкаліптовий вітер цієї моєї зими
зачинається звідти, куди не добралися ми.
Бо спалили дотла в Шепетівці моє шапіто,
щоб до-тебе-лібідо вернулось за нотами до.

Та, напевно, не я мимо себе до сходу пройшов,
де бавовняний вечір дорожчає в зоряний шов...