Я намагаюсь вигадати осінь,
якої не було на мапах й в книжках...
Вона прийде вночі. Промінням босим
торкнеться сну на півдні мого ліжка.
Вона, як сукня, куплена на свято
і досі ще не вдівана у люди.
Вона, як місто глиняне. Як хата,
що їй вросли...

В потоці культури «ніби зі споду»,
В потоці розплетених душ:
Ми усі без футлярів,
Ми без футлярів.
Слухаємо джаз,
Слухаємо блюз.
Доростаємо до аперативів-оливок,
Позаду залишається дешевий рок,
Важкі черевики, розірвані джинси –
Розірвані серця.
...

Весняного проміння променад:
Не дихати, не пити алкоголю.
Візьми мене в неволю, мій королю -
І я вже не повернуся назад.

Цей зорепад! Лови, хапай у жмені!
Ця дика млість, ця Пісня над Пісень...
Іван пастушить олені Олені,
А ти мене пастушиш день ...

....

f
...

f...

Текст видалено автором твору...

Не торкайся цих тем і розмов,
наче точок гарячих на тілі -
обмини і пройди все це повз
привидом тихим, ледь зримим...
Не примусити - доторк душі
відчувається й так: безсловесно.
Відпускати любов - мов тоненьки нитки
витягати із зшитого небом.
Роз...

у млина
три крила
з очерету
а четверте
обдерте
з піску
лиш на мить
захрипить
на багнеті
хтось на тім
на чужім
берегу
я піду
попід снігом
із вати
я піду
над водою
як дим
млин продовжує
крила
гойдати
чорна кров
на лиці
наче грим
а...

Прогуркотів трамвай, я йду додому.
Хоча й невпевнений – чи справді я іду?
Наче усі навкруг живуть вже по-новому,
А я один – старим життям живу;

А я один – не дихаю, як треба,
Незграбно гойдаючи зябра на боках;
Й мені одному наче звичне небо
Здаєт...