|
// Поезія
// Вірш |
надміру чужим,
обережним,
зникомим –
відтепер уяви мене
саме таким,
як невживану літеру,
як крапку-й-кому
після переліку
доторків руки,
як звіра,
якому байдужі лови,
як пірнання сторчма
у пітьму сторіч,
як відмову,
що це не-про-мене-мов... |
Статистика твору:
слів - 68;
рецензій - 1.
|
Читати
далі... |
© Tatchyn,
03-06-2007
|
|
|