Текст видалено автором твору...

Конденсація зла
на холодному склі реалій.
Нестійка рівновага
штовхає на дно, униз.
Ми аморфні й важкі,
розділяєм життя на деталі,
ваготою проблем
нахиливши небесну вісь.
...

Текст видалено автором твору...

Я довго йшла по хвилях чорних,
не обертаючись, ішла.
А море смутне і солоне,
Холодна болісна вода...
І десь на березі хтось гірко
Заплакав, хмари розійшлись:
На небосхилі п"яна зірка
Кидала вниз німі думки.
Мінилась, жалісно мовчала,
На небо так ...

Я виходжу на вулицю,
Чую як двірник хрипить.
І дівчина-полька із квітами
Каже: „Цвєточєк купіть!..”

Я іду наче ллюся водою,
Наче кровію ллюся – біжу.
І асфальт видається пружним
Під відсутнім буттям на біду.

Я кричу і мій голос потворний
Зах...

Знову й знову кличе до себе ніч.
І так хороше , мабуть, у неї вдома.
Та , чомусь, не іду я туди.
Бо боюся повалить утома.
Холод теж прилітав до вікна.
Не пустила його, хай летить далі.
А зірок теплий блиск обіцяв хміль,
бо така вже сьогодні ...

Я вимикаю усі телефони,
Айсік´ю, Скайпи та імейлові,
чи Приватні Пандорині скриньки,
я вимикаю ЕМ-ПІ-трійки,
Ді-Ві-Ді-рай і Гай-тек.
Я вимикаю електрику,
вимикаю еклектику
усіх своїх знань -
посеред ночі
вмикаю я світло,
розпалюю зорі,
нал...

Книжки – товсті фоліанти  чужої мудрості,
Вони розмотували  для тебе намагнічену
Стрічку   незримого захоплення  життям.
Щовечора  ти  розгортала їх одну за одною,
Щодень  писала  і  шукала, вимагала  досвіду
У обривках паперу, що  посіріють  з часом...

ВпАде ніч з висоти діамантами зір
і над містом розкине шатро.
Вітер відчинить легенько вікно
і навіє пелЮсток з шипшин.

Засинаєш - квітковий цей вир
витанцьовує вальс у світлиці -
утікаєш навшпиньках у спогадів сoн:
там сховалась любов-таємни...

любитися серед сцени?
( звідки хтиві думки
у юній голівці?)
такий досвідчений,
ніжний, мабуть...
одружений, не помиляюсь?
але щось таке хвилююче
у вже трохи, геть трохи,
немолодому тілі,
що через кілька десятиліть
залишиться твоїм
примарним спо...