Асфальтовi пори вбирають
воду, розляпану небом.
Потрiсканi стiни
вдихають з повiтря озони
я нiяк не дiйду до тями,
бо атрофованi зябра,
пальцi втомленi
вiд чiпляння нервового
у простирадло.
Нашим спогадам
ця нiч не остання
вона не залишить
пр...
Там, в тому Львові,
заблукати б іще раз
в тунелистих провулках,
пірнути б у браму,
де цвілі стіни
й всесвіт подвір´їв
ще дихають затишком;
де з кожним кроком
рипають сходи,
дерев´яні, підгнилі,
а на балконах,
мов час маскараду:
ст...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design