Доброго дня всім ГАКівцям. Напвне, всі знають яка важлива подія
сталась вчора в суботу 16 вересня 2006 року. Відбулась презентація
альманаху гоголівської академії 'digital РОМАНТИЗМ'!!!
З цього приводу хотілося б створити інтерактивний звіт. Я напишу...

Коли вони кохалися завжди йшов дощ... хоча можливо то просто була осінь і дощі падали надто часто... вікна завжди були прочиненими, тому інколи разом з холодним вітром досередини потрапляли краплі дощу... на постелі був теплий вовняний ліжник, що приємно ...

-...

День перший:
Мені все набридло.Набридла ота дешева сукня,котра висить на тому подряпаному стільці.Вона мене вже бісить.Ще мені набридли гламурні хлопчики й дівчатка,котрі ходять разом та їдять морозиво,і пускають мильні бульбашки.Таке враження,що я тут с...

  Добро… Які асоціації виникають в нас коли ми вживаємо це слово?  Чи завжди ми можемо назвати наші вчинки добрими, щирими, хорошими? Чому багатьом людям це слово приємніше ніж зло? Щоб реально оцінити ці запитання і об’єктивно відповісти на них, необхідн...

Як вільно.
Я розставила всі крапельки над «і – паразитами».
Здебільшого моїми.
Спромоглася так само познущатися над твоїми безконечними іііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііі. Починаю заііікатися. Але я попереджала, що це буде тріумфально...

15.01.2006 р.
Ой були колись люди совісні. Як розповів сьогодні вірлянський дід Микола, у Кошелях жив такий Іван, що в Кліщелях був якимсь начальником. Так одного разу напився, що не почув як хомут йому на голову наложили, пололожили його самого в тому ...

Відчуття широти світу
Відчуття просторових хвиль
Залишаю в долоні вітру
Що злітається звідусіль

Гомін літ від моїх далеких
Почуття, що було колись
Подарую тобі вітре
Ти пограйся з ним і вернись

Чи відчув ти молодість друже?
А думок гарячий за...

Вічні у своїй свободі - це козаки. Вони завжди десь були, будуть і будуть завжди.

Козак - це не природа, не оточення, не звук і не образ... це стан душі, вільної і повсякчас стомленої від кайданів несвободи, небуття...

Що потрібно людині козацької...

Чом просто так не ходять в гості
Не дивляться старе кіно
Чом залишають лише кості
Не озираючись в вікно

Чому із кам’яним обличчям
Розказують нам про добро
Та і з лицем убраним в відчай
Таврують душі свої в зло

Говорять світла є багато
Та кори...