Природа не палить цигарок.
Не стріляє чинарики і не смітить ними навколо себе.
Природа – це любов.
Вона кохає палко і романтично, не лишаючи по собі кондомів і недопиті пляшки горілки.
Природа – лірична.
Вона співає весняними буйноцвітами і осінн...
- Намалюй коня, - прохала сестра.
- Гаразд, - відповіла я, рівняючи долонею золотавий пісок.
Сестра простягнула вербового прутика, зачаровано слідкуючи за моїми руками, що викреслювали плавні лінії на землі.
- Де ти навчилася так малювати? - спитала во...
Колись, коли калюжі здавалися океанами, коли голуби перетворювалися на лебідок, коли кицьки вміли розмовляти, коли сонце посміхалося, а дерева щось наспівували, ти був дитиною.
І у калюжах-океанах пливли твої паперові кораблики, голуби-лебідки воркували ...
Бурі тіні на сірому фоні.
Розкриває обійми ліхтар.
Розлива на бруківку нектар.
Підставляю під нього долоні.
Парасольки червоний бутон
зачепився за дах ненароком,
розірвав гостряком синій фон,
й дощ пішов спантеличеним кроком.
Ніби знехотя обрис р...
Сонце смажила жінка.
Та, що очі скуйовджені.
Пересмажена грінка.
Небеса охолоджені.
Грінка небом пливе.
Жир стікає на місто.
Жовте листя глевке,
Як над діжею тісто.
Перекинулась діжа.
Ми присіли на днище.
Жінка хмари поріже
І покришить вітрище....
Зара напишу шось геніальне. Жаль, що немає випивки, слова би прийшли самі.
З пляшкою мені легше порозумітися. Принаймні, в усьому, що стосується Вас. Просто усім іншим вже набридло слухати цю дурну історію, а пляшці – ні. Може, тому, що вона кожен раз і...
На горизонті відбувалася титанічна боротьба. Темні заполонили майже все небо, а білі відступили, і навколо все стало сірим і похмурим. Тільки де-не-де сонячні промені пробивалися крізь сталеві хмари та кидали прозорих сонячних зайчиків на гребені хвиль. ...
Всипані яскравим листям ліси скидаються на поклади дорогоцінного металу. В одному погляді відбиваються усі барви осені, усі барви смутку. Похмурі постаті дерев подібні на людей в чорних плащах, які одного разу вийшли погуляти і зачаровані красою осені, за...
Я не міг нічого вдіяти. Склянка з молоком знай вислизувала з рук. Мені геть забракло сил зупинити ковзьке шкло. Спробував посміхнутися. Натомість обличчя зсудомилося корчами. Відшліфовані морем камінці розсипалися по підлозі. Силував дотягнутися до них ру...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design